НБУ потратил в ноябре на поддержку гривны более 500 млн долларов

В ноябре текущего года Национальный банк Украины  потратил на поддержку гривни около 0,5 млрд долларов, из которых 446 млн — чистые интервенции регулятора на межбанковском валютном рынке. Об этом сообщил глава группы советников председателя НБУ Валерий Литвицкий.

Всего с начала 2009 года, по данным В.Литвицкого, НБУ потратил около 10,3 млрд долларов золотовалютных резервов, из них около 8 млрд долларов на интервенции на межбанке, и около 2 млрд — на валютные аукционы для населения. «Мы довольно много потратили валюты в этом году для того, чтобы удержать курс на том уровне, который сейчас есть», — сказал он.

При этом советник главы НБУ отметил, что на конец года объем собственных международных резервов регулятора не должен быть меньше 15 млрд долларов. «Пока что у нас резервов больше чем заемных», — сказал Литвицкий, добавив, что возможность использования валютных резервов для поддержания курса до конца года еще есть.

По официальным данным НБУ, с начала ноября регулятор провел специальные аукционы для удовлетворения потребностей физлиц в валюте для погашения ими кредитов, на которых продано почти 91 млн долларов, 2,6 млн. швейцарских франков и 0,3 млн евро.

Напомним, по состоянию на 1 ноября размер международных золотовалютных резервов НБУ составлял 27,712 млрд долларов. Всего с начала 2009 года международные резервы регулятора уменьшились на 12,1% или на 3,831 млрд долларов. (по состоянию на начало ноября). В 2008 году резервы НБУ уменьшились всего на 919 млн долларов.

Банкиры рассказали, что мешает иностранным инвесторам в Украине

Иностранных инвесторов отпугивают бессистемность, фрагментарность и противоречивость государственной антикризисной политики, а также произвол, царящий в отечественной юридической системе

Такое мнение высказали банкиры во время заседания Финансового пресс-клуба, организованного при поддержке "Зеркала недели".

По словам старшего банкира ЕБРР Александра Павлова, непоследовательные решения, которые сегодня принимаются для преодоления проблем финансового сектора, ведут к тому, что западные инвесторы видят абсолютно разные сигналы, с высокой частотой исходящие от страны. "Когда принимается закон, а уже через неделю предлагается его изменить, и при этом делаются непоследовательные заявления различными участниками рынка или властями, это, конечно, дезориентирует зарубежных бизнесменов, инвесторов. И при увеличении количества такого рода непоследовательных сообщений из страны непонимание того, что в ней происходит, конечно же, растет. Это существенно снижает инвестиционную привлекательность рынка", - отметил банкир.

Кроме того, по мнению банкиров, не способствует иностранным инвестициям и произвол, царящий в отечественной юридической системе. "То, что инвесторы, которые работают в нашей экономике, сегодня не могут пройти через барьеры судебных решений, которые иногда противоречат и логике, и законодательству, является едва ли не главным препятствием на пути денег", - подчеркнул глава правления банка "Финансы и Кредит" Владимир Хлывнюк.

По его мнению, Украине не выйти из кризиса, не изменив законодательную и правовую базу, не изучив мнение западных инвесторов и не поняв, что им необходимо предложить на украинском рынке. "На сегодняшний день мы осознаем, что есть очень много рынков с более устойчивой экономикой, более устойчивой юридической системой, с более дешевой рабочей силой, с не менее интересной ресурсной базой. И понять инвестора, который не идет в Украину, будет очень и очень легко", - подчеркнул Хлывнюк.

По словам банкира, отношение инвесторов к государству наиболее четко демонстрирует сегодняшняя разница между ставками коммерческого и квазигосударственного долга. "Один из наших клиентов привлек на Западе сотни миллионов долларов под LIBOR+7% годовых, в то время как квазигосударственный долг привлекается намного дороже. И это характеристика отношения западного инвестора к государству как таковому. Эту ситуацию нужно в корне переломить", - акцентировал он.

Напомним, Кабинет Министров Украины планирует остановить снижение инвестиций в 2010 году за счет инфраструктурных проектов к Евро-2012. В частности, на это планируется привлечь около 40 млрд. грн.

Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи 

Зважаючи на нагальну необхідність підвищення ефективності діяльності державних органів у фінансово-кредитній сфері та з метою забезпечення макроекономічної стабільності в Україні Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 40, ст. 364; 2007 р., N 44, ст. 510):
1) у першому реченні частини першої статті 1 цифри і слова "180 календарних днів" замінити цифрами і словами "90 календарних днів";
2) у частині першій статті 2 цифри і слова "180 календарних днів" замінити цифрами і словами "90 календарних днів".
2. Статтю 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами) доповнити пунктом 5.19 такого змісту:
"5.19. Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з поставки (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, в заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення"
.
3. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181 із наступними змінами):
1) підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 доповнити словами "який для банківських установ доповнюється переліком, затвердженим Національним банком України";
2) підпункт 7.9 статті 7 доповнити підпунктом 7.9.7 такого змісту:
"7.9.7. З метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов'язань валові витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі фактичної заборгованості за основним боргом, процентами та іншими платежами за договором за умови, що такі проценти та платежі були включені до складу валового доходу в попередніх податкових періодах відповідно до вимог цього Закону, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу валових доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу валових витрат згідно з вимогами цього Закону.
Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу валового доходу платника податку.
Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, отримані збитки не включаються до складу валових витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи";
3) у статті 12: у пункті 12.2: назву та підпункти 12.2.1 - 12.2.3 викласти в такій редакції:
"12.2. Особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами
12.2.1. Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування збитків за всіма видами кредитних операцій (у тому числі гарантій, поручительств, акцептів та авалів, підтверджених акредитивів, зобов'язань з кредитування, консолідованого іпотечного боргу), коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством (далі - страховий резерв).
Страховий резерв формується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбачених методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень, та включається до складу валових витрат.
12.2.2. До складу валових витрат включається 80 відсотків (для банків на період до 1 січня 2011 року - 100 відсотків) сукупного розміру страхового резерву, сформованого банком або небанківською фінансовою установою згідно з підпунктом 12.2.1 цього пункту.
12.2.3. У разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 12.2.1 і 12.2.2, зменшився (крім випадку його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника, у встановленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до валових витрат, спрямовується на збільшення валового доходу банку за результатами такого звітного періоду";
підпункт 12.2.4 виключити;
підпункти 12.3.2, 12.3.4 та 12.3.7 пункту 12.3 викласти в такій редакції:
"12.3.2. Заборгованість кредитора, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань по векселю, відшкодовується за рахунок страхового резерву після визнання платника по векселю у встановленому законодавством порядку банкрутом.
Заборгованість кредитора по боргових цінних паперах (крім векселів), що виникла внаслідок невиконання емітентами своїх зобов'язань, відшкодовується за рахунок страхового резерву після визнання емітента банкрутом у порядку, встановленому чинним законодавством.
Заборгованість фінансової установи від володіння акціями та іншими пайовими цінними паперами, емітенти яких визнані банкрутами та за якими скасована державна реєстрація випуску (емісії) таких цінних паперів, відшкодовується за рахунок страхового резерву після оприлюднення рішення про скасування випуску (емісії) цінних паперів відповідними органами за умови, що договори на придбання таких цінних паперів або внески до статутного капіталу було здійснено фінансовою установою до моменту оголошення інформації про скасування реєстрації випуску (емісії).
У разі якщо кредитор у наступних податкових періодах здійснює продаж або відчужує іншим способом за відповідну компенсацію цінні папери, заборгованість за якими була попередньо відшкодована за рахунок страхового резерву, або отримує будь-які суми коштів як компенсацію їх вартості, сума отриманих (нарахованих) доходів включається до складу валових доходів кредитора за наслідками відповідного податкового періоду, в якому відбувся такий продаж (відчуження)";
"12.3.4. Заборгованість, забезпечена заставою (у тому числі іпотекою), погашається у порядку, передбаченому нормами відповідних законів.
Заставодержатель має право відшкодувати за рахунок страхового резерву частину заборгованості, що залишилася непогашеною після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до умов закону та договору. У разі якщо відповідно до законодавства заборгованість особи вважається повністю погашеною після проведення позасудового звернення стягнення на предмет застави незалежно від суми коштів (вартості майна), що надійшла кредитору, за рахунок страхового резерву відшкодовується частина заборгованості, що перевищує суму коштів (оціночну вартість майна), фактично отриманих кредитором";
"12.3.7. Прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора після отримання свідоцтва про смерть або після винесення рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими за умови, що таке рішення було прийнято після дня укладення кредитної угоди.
Після відшкодування простроченої заборгованості відповідно до цього підпункту кредитор має право здійснити юридичні заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості із спадку такої фізичної особи у межах та в порядку, визначених законодавством";
4) статтю 22 доповнити пунктами 22.14 і 22.15 такого змісту:
"22.14. Для визначення доходів або витрат платника податку від збільшення (зменшення) страхових резервів починаючи з податкового періоду, в якому набирає чинності цей Закон, на 1 січня 2009 року розраховується сума страхових резервів, сформованих відповідно до пункту 12.2 статті 12 цього Закону в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи".
При цьому коригування суми валових витрат (доходів) у зв'язку із створенням та використанням страхових резервів, сформованих до 1 січня 2009 року, не здійснюється.
22.15. Тимчасово, на період з 1 січня 2009 року до 1 січня 2011 року (включно), для банків-резидентів датою збільшення валових доходів від здійснення кредитних операцій є дата отримання таких доходів.
Доходи від кредитних операцій банків, нараховані за період з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2010 року (включно) але не отримані станом на 1 січня 2011 року, включаються до складу валового доходу банку на дату їх фактичного отримання".
4. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238; 2000 р., N 42, ст. 351; 2002 р., N 17, ст. 117; 2006 р., N 12, ст. 100):
1) абзац восьмий статті 1 викласти в такій редакції:
"валютна позиція - співвідношення вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань";
2) статтю 51 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Національний банк України щоквартально надає інформацію Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:
проведення операцій з рефінансування банків;
проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;
проведення операцій на фондовому ринку".
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
5. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30; 2006 р., N 43, ст. 416):
1) пункт 4 частини третьої статті 30 доповнити абзацом другим такого змісту:
"У разі якщо субординований борг наданий в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України, він враховується при розрахунку капіталу за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, встановленим на звітну дату";
2) у статті 31:
частину першу викласти в такій редакції:
"Мінімальний розмір статутного капіталу на день реєстрації банку не може бути менше 75 мільйонів гривень. Національний банк України не має права вимагати змін до статутного капіталу банків, зареєстрованих до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених законодавством";
частини другу та третю виключити;
3) пункт 6 частини другої статті 47 викласти в такій редакції:
"6) придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг)".
6. У Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308; 2004 р., N 52, ст. 564; 2005 р., N 6, ст. 133; 2006 р., N 13, ст. 110):
1) у пункті 4.2 статті 4:
підпункт 4.2.11 після слів "за якою минув строк позовної давності" доповнити словами та реченням такого змісту "та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації";
підпункт 4.2.17 після слів "та сумою коштів" доповнити словами "отриманих такою особою від інших осіб у разі відступлення права вимоги таким іншим особам, у тому числі якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу, або";
2) у пункті 10.1 статті 10:
абзац перший після слів "за іпотечним житловим кредитом" доповнити словами "наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах";
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів".
У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
3) у підпункті 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 слова та цифри "з 1 січня 2010 року" замінити словами та цифрами "з 1 січня 2013 року".
7. У Законі України "Про режим іноземного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 19, ст. 80):
1) у статті 2:
абзац третій викласти в такій редакції:
"валюти України - відповідно до законодавства України";
доповнити частиною другою такого змісту:
"Іноземні інвестори здійснюють інвестиційну діяльність у грошовій формі виключно через інвестиційні рахунки, відкриті в уповноважених банках України. Для іноземного інвестування на інвестиційні рахунки в іноземній валюті зараховується іноземна валюта, що визнається Національним банком України вільно конвертованою валютою";
2) у статті 13:
доповнити новою частиною першою такого змісту:
"Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється в обов'язковому порядку".
У зв'язку з цим частини першу і другу вважати відповідно частинами другою і третьою;
частину другу після слова "інвестицій" доповнити словами "у майновій формі";
доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Державна реєстрація іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Встановити, що пункт 7 розділу I та пункти 6, 7, 8, 9, 10, 11 розділу II цього Закону діють до 1 січня 2011 року.
2. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
3. До 1 січня 2012 року встановлюється гранична сума коштів, залучених на умовах субординованого боргу, що включаються до регулятивного капіталу банку, у розмірі не більше 100 відсотків основного капіталу банку. Кошти, залучені у цей період на умовах субординованого боргу, включаються до капіталу банку в повному обсязі без врахування обмежень, встановлених для додаткового капіталу. До 1 січня 2012 року субординований борг включається до капіталу банку без щорічного зменшення на 20 відсотків від його первинної вартості.
4. Надати право комерційним банкам проводити за погодженням із кожним позичальником у термін до 31 грудня 2010 року реструктуризацію заборгованості за кредитами позичальників - фізичних осіб.
Реструктуризація розповсюджується на: 
1) кредити, видані комерційними банками до 1 жовтня 2008 року;
2) кредити, номінальна сума яких не перевищує 1 млн. гривень, у тому числі деноміновані в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України на 1 жовтня 2008 року.
При іпотечному кредитуванні реструктуризації підлягають тільки кредити під заставу житлової нерухомості, яка є єдиним помешканням позичальника та його сім'ї.
Реструктуризація здійснюється шляхом: 
1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за кредитними договорами на термін не більше двох років;
2) продовження терміну кредитних договорів з урахуванням обмежень, що діють у комерційних банках, та обставин щодо фінансового стану, в яких знаходяться позичальники;
3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї.
За реструктуризованими згідно із цією частиною кредитними договорами комерційні банки мають звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.
У разі якщо позичальник за іпотечним кредитом обслуговує реструктуризовані зобов'язання у повному обсязі та своєчасно протягом п'яти років з дня реструктуризації боргу, позичальник отримує право, а комерційний банк має зобов'язання на щорічне зменшення на 0,25 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти років з віднесенням зазначеної суми на валові витрати банку.
5. Ввести на 2009 - 2010 роки мораторій на примусове виселення із житла, в якому зареєстрована фізична особа - іпотекодавець і це житло є єдиним житлом іпотекодавця, у разі якщо відсотки за іпотечним житловим кредитним договором сплачуються своєчасно або з максимальною затримкою до двох місяців, а також документально врегульовано питання реструктуризації боргу на узгоджених з банком умовах.
6. Фінансові установи мають право надавати кредити, позики в іноземній валюті фізичним особам - резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю, тільки для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном. Фінансові установи надають кредити, позики шляхом безпосереднього спрямування коштів на рахунок лікувальної установи або закладу освіти за умови пред'явлення фізичною особою-позичальником відповідних підтверджуючих документів та з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють порядок здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб.
7. Надання (отримання) кредитів, позик в іноземній валюті на території України та погашення (сплата) основного боргу і процентів за кредитами, позиками, наданими після набрання чинності цим Законом, здійснюються в безготівковій формі.
8. Забороняється внесення резидентами - фізичними та юридичними особами будь-яких змін до договорів про залучення ними кредитів (позик, поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті від нерезидентів, в результаті яких скорочуються строки виконання резидентами-позичальниками зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за такими договорами або які передбачають їх дострокове виконання.
9. Національному банку України тимчасово зупинити реєстрацію змін до договорів про залучення резидентами-позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, які стосуються скорочення строків виконання резидентами-позичальниками зобов'язань за такими договорами або їх дострокового виконання.
10. Забороняється дострокове виконання резидентами фізичними та юридичними особами зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за договорами про залучення резидентами-позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів.
Заборона, встановлена абзацом першим цього пункту, розповсюджується також на договори, укладені до набрання чинності цим Законом.
11. Іноземні інвестиції у грошовій формі на території України здійснюються в національній валюті України та у порядку, визначеному Національним банком України.
12. Банки, які на день прийняття цього Закону мали дозволи Національного банку України на здійснення окремих операцій, до 1 січня 2012 року можуть продовжувати ці види діяльності за умови, що їх регулятивний капітал перевищує зареєстрований статутний капітал та вони виконують норматив адекватності капіталу.

Президент України                                                        В. ЮЩЕНКО
м. Київ


23 червня 2009 року
N 1533-VI


Закон Украины №1533 'О внесении изменений в некоторые законы Украины с целью преодоления негативных последствий финансового кризиса' на русском языке (машинный перевод) 

Дресс-код банкира

"Нелегкая" небритость или грязная обувь, туфли на высоких каблуках или яркий макияж, реже - глубокое декольте и короткая юбка. Что это? Это табу корпоративного стиля банковских сотрудников и сотрудниц. Несмотря на запреты, встретить в отделении банка операциониста с трехдневной щетиной или ярко накрашенную кассиршу можно довольно часто. HR-специалисты финучреждений говорят, что активно борются с такими явлениями, так как внешний вид персонала - это лицо банка. Какие требования выставляют банки к внешнему виду своих сотрудников и что они предпринимают для того, чтобы корпоративный стиль соблюдался?

Одеть всех сотрудников в единую форму одежды не отважился в Украине ни один банк. Однако каждый из них прописал, как должен выглядеть персонал, находясь на рабочем месте. "Для финансовых гидов и кассиров торговых точек нашего банка обязательные элементы одежды для мужчин - белая рубашка, деловой костюм и красный корпоративный галстук, для женщин - белая блузка, черная юбка и красная корпоративная косынка", - говорит директор департамента управления персоналом VAB Банка Александр Ступко.

В Дельта Банке вместо красных косынок кредитных инспекторов одели в красные жилеты. Используют корпоративную символику и в других учреждениях. "Наш персонал носит корпоративные шарфики либо галстуки", - отмечает директор по маркетингу и развитию продуктов Платинум Банка Анджей Олейник. Такая корпоративная мелочь, как галстуки, платки, шарфы, бейджи, значки либо жилетки, используется практически в каждом банке.

В некоторых финучреждениях пошли дальше. К примеру, в УкрСиббанке сотрудников подразделения Private Banking одели в свои костюмы, а финансовых консультантов обычных отделений - в джемперы, все за счет банка. "Костюмы для менеджеров были пошиты у отечественных дизайнеров, использовалась итальянская ткань", - говорит начальник управления корпоративных стандартов УкрСиббанка Марина Булах. Такая одежда выдается сотрудникам бесплатно на полгода-год.

В банке "Надра" персонал к зиме еще и утеплили. "В зимний период сотрудники имеют право носить корпоративные флисовые куртки, сшитые за счет банка", - сообщили в финучреждении.

Face control

Требования к внешнему виду сотрудников фронт-офиса многих банков напоминают выдержки из делового этикета и протокола. В них прописаны не только цвет и фасон одежды, но и качество вещей. "Сотрудникам банка рекомендуется придерживаться классического стиля, который характеризуется респектабельностью, четкими, определенными линиями и формами в одежде, высоким качеством вещей. Допускается присутствие актуальных цветов, модных пропорций и аксессуаров", - отмечает заместитель начальника отдела по связям с общественностью и коммуникациям OTП Банка Ангелина Деревлева. Причем финансирование покупок качественной одежды из добротных материалов со стороны банка не происходит.

Каблук не выше 6 см

Особое внимание банкиры уделяют обуви. К примеру, женщинам на высоких каблуках в отделении банка нет места. "Туфли должны быть черными или в тон одежды, на низком или среднем каблуке 4-6 см", - сообщили в банке "Надра". В Платинум Банке каблуки у женщин должны быть на сантиметр ниже, чем у сотрудниц банка "Надра", а длина юбки должна быть не короче середины колена.

Вместе с тем банкиры признаются, что запретить сотрудницам глубокое декольте или высокий каблук очень сложно, так как в Украине сформировался свой стиль деловой одежды, в который вошли и "шпилька" и декольте. "Невозможно заставить красивую украинку спрятать то, чем она очень гордится", - шутит Марина Булах из УкрСиббанка. Особенное внимание уделяется не только одежде, но и опрятности. "Среди требований к внешнему виду - аккуратная прическа, для мужчин - гладко выбритое лицо", - говорит директор по персоналу Universal Bank Татьяна Костюченко.

В Кредитпромбанке к традиционным нормам этикета добавляют и "эмоциональные". "Строго запрещено плохое настроение и скучное выражение лица", - шутит советник по коммуникациям Кредитпромбанка Богдан Литвин.

За внешним видом сотрудников нужен глаз да глаз, поэтому в банках на руководителей подразделений возложена миссия не только руководить бизнес-процессами, но и следить за чистотой обуви и длиной юбок. "Контролируют соблюдение требований к внешнему виду на местах руководители самостоятельных подразделений, а в целом по банку - сотрудники департамента управления персоналом совместно с сотрудниками департамента маркетинга", - говорят в банке "Надра". Причем если ряд банков применяют только устные замечания по несоответствию внешнего вида, то отдельные финучреждения относятся к этому намного строже. "В случае нарушения корпоративного стиля одежды применяются дисциплинарные или административные меры взыскания: предупреждения, выговоры, снижение надбавок к заработной плате в любом объеме, вплоть до 100%", - утверждает Александр Ступко. По его словам, если, несмотря на все предупредительные меры, человек продолжает упрямо демонстрировать свое неуважение к корпоративной культуре, его могут уволить.

В некоторых банках признаются, что корпоративный стиль не всегда нравится сотрудникам. К примеру, на Дельта Банке, перед тем как одеть на кредитных инспекторов красные жилетки, пришлось облачить в них весь топ-менеджмент, сфотографировать и показать снимки всем возмущенным. "Фотографии были размещены в брошюре корпоративного стиля, которая была разослана на все точки продаж Дельта Банка. После такого подхода сотрудники пересмотрели свое отношение к корпоративным жилеткам и с того момента проблем не возникало", - вспоминает начальник управления по работе с персоналом Дельта Банка Елена Урусова.

Клиент доволен

Банкиры понимают, что внешний вид сотрудников фронт-офиса - это лицо банка, поэтому тщательно отслеживают все отзывы клиентов по этому вопросу. Даже проводят специальные исследования. "Согласно результатам внутреннего исследования за IV квартал 2009 года "Голос клиента", 99,54% клиентов ответили, что им импонирует тот факт, что сотрудники отделений соблюдают корпоративный стиль одежды", - утверждает Ангелина Деревлева. В банке "Надра" подсчитали, что на внешний вид сотрудников финучреждения положительно реагируют 70% их клиентов.

Что носят топ-менеджеры банков

Игорь Францкевич, экс-первый зампредседателя правления Проминвестбанка

Как правило, я одеваюсь за границей. Но это имеет под собой примитивную основу - в Киеве мне, как правило, некогда ходить по магазинам. По размерам мне подходят Австрия и Германия - в французских и итальянских магазинах продают костюмы с короткими для меня рукавами и рубашки-маломерки. В Европе я трачу на шопинг два дня и закрываю вопрос с одеждой на год.

Костюмов у меня всего 6-7, я не люблю их покупать много, потому что они надоедают, выходят из моды, брюки в костюмах снашиваются гораздо быстрее, чем пиджаки. Выбираю одежду сам, максимум, кто мне может помочь, - это продавцы в магазине.

Сергей Щербина, временный администратор Родовид Банка

Больше всего в моем гардеробе синих костюмов - это бизнес-цвет. Костюмы у меня постоянно меняются, уходят к знакомым, родственникам. Тех, которые постоянно ношу, - примерно пять. Я предпочитаю британские рубашки, поэтому, когда нахожусь за границей, посещаю сеть британских магазинов Pink.

Костюмы покупаю как за границей, так и в Украине. Лучше, конечно, за рубежом, так как там они как минимум в два раза дешевле.

Когда я знаю, что в пятницу у меня нет никаких встреч, я позволяю себе прийти на работу в однотонных джинсах, рубашке и пиджаке. Никаких свитеров.

Владимир Хлывнюк, председатель правления банка "Финансы и Кредит"


Одеваюсь в Украине, на шопинг за границей нет времени. У меня нет любимых марок одежды, покупаю то, что приходится по душе. Одеваюсь сам, хотя иногда к этому подключается моя дочь - она профессиональный модельер.

Я - лицо банка, поэтому прийти в джинсах не могу. В пятницу позволяю себе легкий стиль - без галстука. У меня костюмы есть на понедельник, вторник и среду, потом повторяюсь. Стоимость моих костюмов измеряется не в тысячах долларов, я не одеваюсь в "Мандарине" или Helen Marlen.

Дмитрий Зинков, председатель правления ОТП Банка

В силу своей работы я достаточно часто езжу за границу. Там у меня есть свободное время, которого нет в Украине. Поэтому в основном на мне вещи, купленные за рубежом. Мне очень нравится шопинг в Австрии - в Вене демократичные цены и удобные по расположению магазины. По фасону и тканям костюмов мне нравится два бренда - Corneliani и Hugo Boss. Средняя цена костюма от 500 до 1 тыс. евро, рубашки - 100-150 евро, а галстуки мне обычно дарят.

Сколько у меня костюмов, не помню, десяток есть, может быть, даже больше. В выборе одежды я советуюсь с супругой, больше всего люблю темно-синие и коричневые костюмы. У нас в банке нет свободного пятничного стиля, хотя это позитивно сказывается на атмосфере, на климате в коллективе. Но в банках пятница - обычный рабочий день, поэтому и одежда должна быть деловая каждый день.

КАК ДОЛЖНЫ ОДЕВАТЬСЯ БАНКИРЫ

Мужчины

Одежда: 1. Деловой костюм-двойка или костюм-тройка сдержанных тонов, галстук.

- Цвет делового костюма: серый, темно-серый, темно-синий. Черный - для самых торжественных событий. Для весенних и летних костюмов - цвет слоновой кости, какао, беж.

Рубашка с длинным рукавом одноцветная, белая или цвета слоновой кости, голубая, бежевая, в тонкую клеточку или едва заметную полоску. Чем темнее костюм, тем светлее должна быть рубашка.

Галстук следует подбирать в тон костюму. К однотонному костюму и рубашке - галстук с рисунком. Если костюм имеет рисунок (в полоску, клеточку), то галстук и рубашка - однотонные. Галстук должен завязываться так, чтобы конец был на уровне середины пояса.

Цвет носков должен соответствовать костюму или быть темнее.

Обувь классического стиля. Черные или темно-коричневые кожаные туфли без узоров и крупных пряжек. Ботинки цвета светлого загара, бежевые, серые и белые можно носить только летом со светлыми летними костюмами.

Украшения: сотрудник не должен носить "слишком массивных" украшений. Из украшений допустимы часы на кожаном ремне, обручальное кольцо, запонки, зажим для галстука.

Парфюмерия: с умеренной интенсивностью запаха.

Женщины

Волосы: чистые, длина волос до плеч или короче. Прическа должна быть опрятной. Длинные волосы - собраны.

Макияж: деловой, спокойный

Маникюр: сдержанных тонов, ногти короткие или средней длины

Одежда: Деловой костюм однотонный или в мелкую полоску (жакет, блузка, юбка или классические брюки), платье-костюм консервативного или классического кроя.

- Традиционные цвета для деловой одежды женщины: серый, темно-синий, оливковый и бордовый, допустимы также черный и коричневый. Для весенних и летних костюмов - цвет слоновой кости, какао, беж.

Комплект: блузка или жакет сдержанных цветов "плюс" юбка или брюки. Юбка (брюки) должна соответствовать жакету или блузке. Силуэт юбки прямой, суженный или несколько расширен к низу. Длина до колена (+ 5 см.) или до голени. Брюки средней ширины или прямые, классического покроя.

В официальной или торжественной обстановке обязательны колготы или чулки - прозрачные, несколько темнее цвета кожи.

Туфли-лодочки с закрытой пяткой и носком, туфли на каблуке средней высоты - от 3 до 6 см. Цвет обуви должен соответствовать или быть на тон темнее от цвета самой низкой детали одежды (подолу юбки).

Украшения: достаточно одеть одно-два золотые или серебряные украшения

Парфюмерия: желательно не злоупотреблять духами.

Источник: "Дело"
Леся ВОЙТИЦКАЯ (Дело, № 15, 5 февраля 2010)

How I Failed My Bank Security Test – And A Thief Might Pass

by Janet Novack

I was simply trying to do something other baby boomer parents can identify with—transfer money from my checking account into the dwindling account of my college freshman daughter. So I went on line to link my account at SunTrust to hers at PNC Bank. I’ve paid my bills on line for years, but before I could link to a new external account, SunTrust demanded I answer some additional security questions. Fair enough. Who hasn’t gone through the ritual of setting up security questions for an online account?

Except these weren’t the type of questions you pick yourself. Instead, they were questions generated (it quickly became clear) by security software that taps into public record information about you. SunTrust asked me to pick the age range of a Steven Novack. Since I don’t know any Steven Novack, I said I didn’t know. But I suspected that wasn’t the answer the security program was looking for; earlier this year I had to fight with bill collectors demanding I make good on an unpaid hospital tab for my alleged husband, Steven Novack. (The Steven in question lived in a state I’ve never lived in, but bill collectors don’t sweat such small stuff.)

The second question asked if I’d lived at any of four addresses. I honestly answered I hadn’t lived at any of them, even though I recognized one of the addresses —as an address in yet another state, where my real ex (whose last name is not Novack) lived after our divorce. I’ve never lived in that state either, but it appears, for example, as one of my addresses on a “person locator” report about me from Reed Elsevier’s Lexis Nexis service and on my Experian credit report. The third question asked me to pick among more addresses—including an accurate one from 25 years ago. You can get that address from a $1.95 search on PeopleFinders.com.

Let’s review: I, knowing where I have and haven’t lived, got only one answer right and flunked SunTrust’s security test. But a fraudster could have pulled reports on me and gotten two, or possibly three questions right.

When I called SunTrust’s online service line, a pleasant and efficient gentleman didn’t seem too surprised by my experience and had the system spit out three additional questions, which this time were based on accurate information in the public records. I answered correctly, he linked the account and my daughter got her money.

A spokesman for SunTrust declined to say what security software the bank uses. So I rang up the most likely vendor, RSA, the security division of EMC. RSA spokesman Kevin Kempskie reports that 220 companies, including 14 of the 20 largest U.S. financial institutions, Target, Sears, Macy’s, Sprint and T-Mobile, use RSA’s “knowledge based authentication” (KBA) service. He also confirmed that I’m not alone in flunking a test based on erroneous public records— although, he pegs the “false failure” rate at less than 5%.

Kempskie put me in touch with Angel Grant, Principal Manager of the Identity Verification and Protection Group at RSA. She acknowledges that it’s getting easier and easier for fraudsters to tap into the public data that KBA uses. “I could go out and buy an identity report on you for about $25. It’s a commodity. We’re aware of that and we’re built that intelligence into our infrastructure,’’ she says. Example: RSA now gets from PeopleFinders.com and other data vendors reports on what searches they’ve sold. That allows RSA to give banks and other clients the option of excluding questions based on data that has been retrieved recently by some unknown person.

In addition, RSA has been adding more obscure, less public, data. Grant reports she was demonstrating the service to someone recently, and it spit out a question asking him which Pop Warner Youth Football league he’d previously coached in. “We have that data. But if a Russian gang is trying to impersonate the person, they probably don’t even know what Pop Warner is,’’ she boasts.

Consumers like KBA because it’s fast and companies like it because it’s cheap, Grant notes. One new health insurer client, for example, used to spend $15 to $20 per person to print out PINs and mail them to subscribers who wanted on-line access, she says.

Of course, it’s not just public-record based authentication that’s facing new pressures. Those “challenge” questions you set up, based on your first pet, or school mascot or mother’s middle name? “The challenge questions are more guessable for fraudsters because it’s available at no cost through Facebook,’’ Grant observes. That creates two problems. One, obviously, is that these questions aren’t as secure. The second, she says, is that more people, realizing the information is out there, are trying to protect themselves by making up fictitious answers to questions —and then forgetting the made-up answers. (Grant confesses she herself forgot one.)

What’s next? RSA is now researching security questions based on buying patterns, such as, “What Dunkin Donut do you buy coffee at?” That has its own downside—consumers may be put off by the notion that Big Brother banker knows all about their donut consumption. I suppose it’s only a matter of time before some bank asks me where Steven Novack buys his donuts.

Регистрация вкладчиков "Укрпромбанка" в очереди для получения вклада на специальном сайте "Родовид банка"

Родовід-банк розпочинає видачу вкладів клієнтам Укрпромбанку

Починаючи з 17 листопада, клієнти Укрпромбанку можуть звертатися до Родовід-банкудля повного переоформлення свого депозитного вкладу або коштів з карткового/поточного рахунків


Телефони для довідок:
0 (44) 200-10-90
0-800-50-8888 (дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні по всій Україні)

Реєстрація в електронній черзі: https://order.rodovidbank.com/upbdepoline
або за електроною поштою: upbdepoline@rodovidbank.com
надіславши наступну інформацію:
- ПІБ вкладника;
- номер ІПН (ідентифікаційний код);
- контактний телефон;
Через деякий час, на Вашу електронну адресу, з якої було відправлено запит, надійде лист де будуть вказані: дата, час та адреса відділення, куди звернутися за Вашим вкладом.

Інформація зі спеціального веб-сайту Родовід-банку http://www.helpukrprombank.com/

МВФ перенес выдачу очередного транша на 2010 год

Украина не получит от Международного валютного фонда обещанные $3,8 млрд до президентских выборов, заявило вчера руководство фонда. Отсрочка предоставления кредита вызвана вступлением в силу закона о повышении минимальной зарплаты и прожиточного минимума.

Эксперты признают, что теперь будет остановлено финансирование ряда несоциальных статей бюджета, а давление на гривну усилится.

Международный валютный фонд (МВФ) возобновит работу с Украиной только после назначенных на 17 января 2010 года президентских выборов, сообщило вчера агентство Reuters со ссылкой на директора–распорядителя МВФ Доминика Стросс-Кана. Отказ МВФ был ожидаемым, так как Киев не выполнил ключевые требования фонда. Впрочем, до сих пор представители МВФ вероятность срыва переговоров не комментировали. Глава миссии МВФ в Украине Джейла Пазарбазиолу говорила лишь об их продолжении.

Миссия МВФ покинула Киев еще в конце октября, но ее глава госпожа Пазарбазиолу не завершила пересмотр июльской программы сотрудничества с Украиной. От достижения договоренностей с Киевом зависело решение совета директоров МВФ о выделении Украине 15 ноября четвертого транша кредита в $3,8 млрд. До этого Украина уже получила тремя траншами $10,5 млрд (из них Нацбанк – $5,8 млрд, Кабинет министров – $4,7 млрд) из общей двухлетней кредитной линии stand-by на $16,4 млрд.

Причиной отсрочки предоставления четвертого транша глава МВФ Доминик Стросс-Кан назвал вступление в силу закона о повышении с 1 ноября минимальной зарплаты и прожиточного минимума, который, вопреки критике МВФ, подписал Виктор Ющенко, повторно баллотирующийся в президенты. "Когда люди идут на выборы, решения могут отличаться от тех, что были приняты год назад, когда программа разрабатывалась,– заявил господин Стросс-Кан.– Сейчас особый период, так что нам надо дождаться результатов президентских выборов, чтобы иметь возможность продолжить работу с правительством".

В пятницу законопроектом #5297 Верховная рада внесла изменения в госбюджет-2009 и направила в Пенсионный фонд на выплату повышенных пенсий 717 млн грн, а на социальную помощь выделила 100 млн грн. По мнению первого заместителя главы секретариата президента Александра Шлапака, это позволит с 1 ноября увеличить социальные выплаты для 6,5 млн пенсионеров и 480 тыс. работников бюджетной сферы. При этом 50 народных депутатов уже попросили Конституционный суд определить, соответствует ли закон о повышении социальных стандартов основному закону.

По оценкам финансовых экспертов, решение МВФ создает риск как для бюджета, так и для курсовой стабильности гривны. "Деньги МВФ рассчитывались как ключевое подспорье в покрытии бюджетного дефицита. Поэтому непонятно, как правительство будет их компенсировать",– отмечает заместитель председателя правления Дочернего банка Сбербанка России Дмитрий Золотько.

"Правительству удастся обеспечить оплату социальных статей бюджета. Но финансирование всех остальных статей, вероятно, будет перенесено на следующий бюджетный год",– говорит заместитель председателя комитета Верховной рады по вопросам экономической политики Алексей Плотников (Партия регионов).

"Само решение МВФ на стабильность финансовой системы не повлияет – Украина уже погасила крупные суммы внешних долгов. Однако у НБУ стало меньше возможностей по стерилизации гривневой массы, а значит, если будут выплачиваться повышенные социальные стандарты, гривна может просесть до 8,5 грн/$",– говорит советник главы правления Укргазбанка Александр Охрименко.

Более серьезные угрозы, вызванные отсрочкой выдачи транша МВФ, ждут Украину в начале 2010 года. "Выборы в два тура закончатся в феврале, также необходимо время на формирование нового правительства. Поэтому транш Украина сможет получить лишь в марте-апреле, в то время как в начале 2010 года ожидается резкое снижение бюджетных поступлений",– отмечает директор экономических программ Центра им. Разумкова Василий Юрчишин.

Источник: КоммерсантЪ