Розяснення НБУ стосовно реструктуризації кредитної заборгованності

Порядок надання кредитів, їх повернення встановлено статтею 1054 Цивільного кодексу України і здійснюються виключно на договірних умовах.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Можливість вирішення питання щодо реструктуризації заборгованості за кредитними договорами, внесення змін до кредитних договорів щодо порядку погашення кредиту та процентів врегульована статтями 6, 12, 13 Цивільного кодексу України, за якими сторонам цивільних правовідносин надане право врегулювати свої правовідносини в договорі на власний розсуд.

Невиконання сторонами договірних зобов’язань, а також незгода з діями Банку призводить до виникнення спорів, вирішення яких не входить до компетенції та повноважень Національного банку України, а здійснюється в судовому порядку.

Разом з тим, з метою забезпечення стабільності діяльності банків та створення сприятливих умов для виконання позичальниками зобов’язань за кредитами, своєчасного виконання банками зобов’язань перед вкладниками і кредиторами, уникнення небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених банкам, а також беручи до уваги найкращу банківську практику та світовий досвід у цій сфері, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 7, 15 та 55 Закону України «Про Національний банк України», статтями 66 та 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Правлінням Національного банку України було прийнято постанову від 03.06.2009 № 328 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів». Ця постанова визначає заходи, які дозволено запроваджувати банкам, у разі прийняття рішення про реструктуризацію заборгованості позичальників, після погодження їх з позичальниками.

З 09.01.2009 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 № 661-VI, згідно з яким банкам забороняється в односторонньому поряду збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Національний банк України звернув увагу керівників банків на неухильне дотримання цього закону (постанова Правління Національного банку України від 03.06.2009 № 328).

Національним банком України запроваджено проведення аукціонів з продажу іноземної валюти банкам для задоволення потреб клієнтів банків (фізичних осіб), які обумовлені необхідністю погашення ними заборгованості за кредитами, отриманими в іноземній валюті, за спеціальним курсом, який є близьким до офіційного курсу Національного банку України.

Національний банк України з метою підвищення фінансової обізнаності населення розробив Пам’ятку позичальника, який має заборгованість перед банком за споживчим кредитом і потрапив у скрутне фінансове становище та постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 № 461 зобов’язав банки розміщувати Пам’ятку у всіх підрозділах банків, де надаються послуги зі споживчого кредитування, для того, щоб позичальники мали змогу з нею ознайомитися.

Крім того, Пам’ятка розміщена на інтернет-сторінці Національного банку України www.bank.gov.ua в розділі “Інформаційні матеріали” підрозділі “Інформаційна допомога позичальнику”.

Також НБУ зазначає, що статтею 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що органам державної влади і органам місцевого самоврядування заборонено будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.

Таким чином, з питання погашення кредиту за спеціальним курсом або продовження дії кредитної угоди позичальникам необхідно звертатись безпосередньо до банку, з яким укладена кредитна угода.

Розяснення НБУ стосовно надання інформації про діяльність банку

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Так, банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію, зокрема, відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан.

Крім того, відповідно до статті 70 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов'язаний публікувати в газеті «Урядовий кур'єр» чи «Голос України» квартальні баланси, а також звіт про прибутки (збитки) протягом місяця, наступного за звітним кварталом, а також річну фінансову звітність, підтверджену аудитором, не пізніше 1 червня наступного за звітним.

Також, з інформацією про основні показники діяльності банків можна ознайомитися на офіційному сайті Національного банку України www.bank.gov.ua у розділі «Банківський нагляд».

Розяснення НБУ щодо дії мораторієв

З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку Національним банком України в низку банків введено тимчасову адміністрацію та встановлено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон про банки) мораторій не поширюється на зобов’язання, які пов’язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

Отже, на кредиторські вимоги по зобов’язаннях банку, які виникли із договорів банківського рахунку, банківського вкладу тощо, строк виконання яких настав після призначення тимчасової адміністрації банку дія мораторію не поширюється і за наявності коштів такі вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 78 Закону про банки з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора.

З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та зобов’язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів. Тимчасовий адміністратор вживає заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, в тому числі відступлення права вимоги, переведення боргу чи реорганізацію банку, без повідомлення та отримання згоди акціонерів, боржників, кредиторів (вкладників) банку. Акціонери, кредитори (вкладники) банку не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань банку та відшкодування їм збитків при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку (ст. 80 Закону про банки).

Враховуючи вищевикладені норми Закону про банки, питання щодо повернення коштів має вирішуватися тимчасовим адміністратором Банку відповідно до вимог чинного законодавства України та умов укладеного договору.

З метою приведення порядку залучення банками України вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб у відповідність до вимог статті 1060 Цивільного кодексу України статті та 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» постановою Правління Національного банку України від 23.03.2009 № 159 внесені зміни до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 N 516, зокрема, у разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ/заява про повернення коштів тощо) (далі - вимога) банк зобов'язаний:
- прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку;
- взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.
Ця постанова Правління Національного банку України зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 і набрала чинності з 27.04.2009.


У зв’язку з набранням чинності Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 150 000 гривень по вкладах кожному із таких учасників (стаття 3 Закону).

Право на відшкодування Фондом за вкладами, залученими до дня отримання банком повідомлення про переведення його до категорії тимчасового учасника згідно із вищезазначеною статтею Закону, мають вкладники у разі продовження (пролонгації) строку дії таких вкладів.

Статтею 30 Закону України про «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено що, вкладники набувають право на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів. Недоступністю вкладів згідно до ст. 1 цього закону є неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду.

Згідно до ст. 84 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію та ініціювати ліквідацію банку, у разі, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим.
Порядок здійснення заходів щодо відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб визначений Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затвердженим рішенням адміністративної ради Фонду від 12.02.2002 № 2.

З інформацією щодо діяльності Фонду та зазначеними нормативно правовими актами можна ознайомитися на його офіційному сайті www.fg.org.ua

НБУ - Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 03.11.2009 р. N 49-012/2687-20491

Банкам України

Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків 

Національний банк України у зв'язку із зверненням Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо виконання пункту 2 Указу Президента України від 08.10.2009 N 813/2009 "Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі" у частині тимчасової відмови у виїзді за кордон громадянам України, які мають невиконані кредитні зобов'язання, зазначає таке.

Правові підстави для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон визначені статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", якими, зокрема, є дія неврегульованих аліментних, договірних чи інших невиконаних зобов'язань; порушення проти громадянина України кримінальної справи; подання щодо громадянина України цивільного позову до суду.

При цьому органам Державної прикордонної служби України на підставі пункту 4 статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" надано право не пропускати через державний кордон України осіб, яким тимчасово обмежено право виїзду з України за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів.

Таким чином, тимчасове обмеження громадян України у праві виїзду за кордон у разі невиконання ними кредитних зобов'язань здійснюється за рішенням суду або постановою прокурора, прийнятою на підставі статті 981 Кримінально-процесуального кодексу України.

При цьому звертаємо увагу, що згідно зі статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні, зокрема судових рішень, покладається на Державну виконавчу службу України.

Листом Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 N 25-32/463, N 25-5347 і листом Міністерства юстиції України від 06.06.2008 N 25-32/507 визначено порядок взаємодії органів Державної виконавчої служби України та Державної прикордонної служби України щодо виконання судових рішень про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, а також надано роз'яснення з даного питання.

Так, державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка не пізніше наступного дня після надходження зазначеної ухвали суду приймає її до виконання, про що повідомляє листом відповідний орган державної виконавчої служби.

У разі виконання боржником відповідних зобов'язань та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Також слід враховувати, що згідно зі статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом постановлення ухвали про заборону вчиняти певні дії (тимчасово обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України).

Таким чином, у разі звернення банків до суду із позовами про стягнення кредитної заборгованості з клієнтів - фізичних осіб рекомендуємо скористатися правом забезпечення таких позовів шляхом подання до суду відповідних заяв.

Відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

З огляду на зазначене, у разі прийняття судами України рішень про тимчасове обмеження осіб (боржників) у праві виїзду за межі України, у тому числі за ініціативою банків, забезпечення виконання таких судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби України у вищезазначеному порядку.

У разі порушення кримінальної справи щодо особи, яка має невиконані кредитні зобов'язання перед банком, та винесення прокурором постанови про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення досудового розслідування, органи Державної прикордонної служби України на підставі статті 25 Кримінально-процесуального кодексу України зобов'язані забезпечити виконання такої постанови.

Виконавчий директор - директор
Дирекції з банківського
регулювання та нагляду                                                          В. В. Пасічник

НБУ - Про реєстр позичальників

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 05.11.2009 р. N 40-312/6000-20684

Керівникам банків (за списком)

Щодо участі в ЄІС "Реєстр позичальників"

Процес здійснення кредитної діяльності вимагає особливого підходу, оскільки кредитний ризик присутній в усіх видах діяльності банку, де результат залежить від діяльності контрагента-позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, або бере зобов'язання про їх надання незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом.

Враховуючи те, що кожен окремий конкретний контрагент банку (позичальник, боржник), є джерелом індивідуального кредитного ризику, оцінка його кредитоспроможності ґрунтується на визначенні спроможності своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за усіма прийнятими зобов'язаннями, тобто зобов'язаннями перед усіма кредиторами.

Побудова ефективної системи ризик-менеджменту в банках неможлива без використання відповідних методів щодо ідентифікації та оцінки ризиків, а також інформації щодо позичальників-контрагентів.

З метою зменшення рівня кредитного ризику, підвищення надійності банків Національним банком України створена єдина інформаційна система обліку позичальників (боржників) "Реєстр позичальників", які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банками.

ЄІС "Реєстр позичальників" функціонує з 2001 року і за цей час у ньому накопичено значний обсяг інформації стосовно клієнтів, які мають прострочену заборгованість перед банками, у тому числі банками, що ліквідовані, або знаходяться у стадії ліквідації.

Програмні засоби Національного банку України забезпечують захист інформації від несанкціонованого доступу на всіх технологічних ланках ЄІС "Реєстр позичальників".

За обсягом накопичених даних, рівню централізації і захисту інформації, ступеню контролю з боку координатора (Національного банку України) за діяльністю учасників системи ЄІС "Реєстр позичальників" не має аналогів в Україні.

Положення про єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників", типова форма договору на участь у системі, форми надання даних до системи та отримання інформації з ЄІС "Реєстр позичальників", затверджені постановою Правління Національного банку України від 27.06.2001 N 245.

Національний банк України неодноразово звертав увагу на необхідність участі банків у ЄІС "Реєстр позичальників" (останній лист стосовно цього питання було направлено 06.10.2009 N 40-312/5355-18662).

Участь банків у ЄІС "Реєстр позичальників" є однією із складових загального комплексу заходів, спрямованих на підтримання належного рівня управління кредитним ризиком, безпеки банківської діяльності та фінансової стабільності, забезпечення захисту інтересів вкладників і кредиторів банків.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ваш банк на теперішній час ще не став учасником ЄІС "Реєстр позичальників", Національний банк рекомендує розглянути питання щодо участі у системі та укладанні відповідного договору.

Для участі в ЄІС "Реєстр позичальників" банку необхідно надіслати Національному банку України 2 екземпляри підписаного та скріпленого печаткою банку договору про підключення і роботу Вашого банку у ЄІС "Реєстр позичальників" на адресу: вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01008 (Департамент нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду).

Про прийняте рішення просимо повідомити письмово на електронну адресу Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду.

З повагою,

Виконавчий директор - директор
Дирекції з банківського регулювання та нагляду                                         В. В. Пасічник

НБУ - Про стимулювання кредитування економіки України

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 3 листопада 2009 року N 650
Про стимулювання кредитування економіки України 

З метою підтримки позитивних зрушень в економіці України, підвищення стабільності банківської системи, керуючись статтями 7 і 55 Закону України "Про Національний банк України", статтями 66, 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Тимчасовий порядок урахування банками вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (далі - Тимчасовий порядок), що додається.

2. Дозволити банкам до 31.12.2011:
2.1. Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями:
ураховувати відповідно до Тимчасового порядку 100 відсотків вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків із рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, який підтверджено в бюлетені та розміщено на офіційному сайті однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors), за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні";
приймати забезпечення у вигляді майнових прав на нерухоме майно, що належить до житлового фонду, за якими після 01.10.2008 закінчився дворічний термін урахування, установлений Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за N 474/4695.

2.2. За кредитами, наданими позичальникам-товаровиробникам*, стан обслуговування заборгованості за якими визначений як "добрий", і умовами кредитних договорів, за якими строк погашення основного боргу та/або відсотків/комісій установлено не рідше одного разу на квартал:
не враховувати наявність збитків під час здійснення оцінки фінансового стану;
приймати під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями вартість забезпечення у вигляді іншого нерухомого майна з такими коефіцієнтами залежно від категорії кредитної операції:
стандартна - 80 %,
під контролем - 70 %,
субстандартна - 60 %;
застосовувати коефіцієнт ризику в розмірі 50 відсотків під час розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу / платоспроможності (Н2);
не здійснювати коригування розміру регулятивного капіталу банку на суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені стосовно одного контрагента, над нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), установленим Національним банком України, якщо таке перевищення пов'язане з наданням кредитів товаровиробникам і становить не більше п'яти процентних пунктів.
____________
* Товаровиробник - суб'єкт господарювання, видом економічної діяльності якого згідно з Державним класифікатором "Класифікація видів економічної діяльності", що зазначається у фінансовій та/або податковій звітності позичальника, є виробництво, добування, будівництво, сільське господарство, мисливство, лісове господарство, рибальство, рибництво.

3. Рекомендувати банкам:
під час надання кредитів позичальникам-товаровиробникам визначати рівень плати за кредитами, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, підвищеної не більше ніж на 5 процентних пунктів залежно від рівня ліквідності наданого забезпечення;
кошти, вивільнені внаслідок застосування заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, спрямовувати виключно на кредитування позичальників-товаровиробників.

4. Узяти до уваги інформацію директора Юридичного департаменту В. В. Новікова щодо надсилання Міністерству фінансів України листа про підтримку Національним банком України більшості пропозицій Асоціації українських банків стосовно необхідності вдосконалення законодавчих та нормативно-правових актів з метою посилення захисту прав кредиторів і доручити Юридичному департаменту (В. В. Новіков) продовжити спільну з профільними міністерствами та відомствами роботу з питань урахування зазначених пропозицій.

5. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н. В. Іваненко) довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України і банків для використання в роботі.

6. Департаменту інспектування банків (С. В. Фабер) під час проведення інспекційних перевірок перевіряти дотримання банками вимог цієї постанови.

7. Ця постанова набирає чинності з дати підписання і діє до прийняття Національним банком України окремого рішення.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України В. Л. Кротюка.

Голова                                                                                 В. С. Стельмах

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Правління Національного банку України

від 3 листопада 2009 р. N 650

Тимчасовий порядок урахування банками вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями

1. Тимчасовий порядок урахування банками вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (далі - Порядок) установлює вимоги щодо урахування банками (далі - банк) вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків із рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors) (далі - банківські гарантії), під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні" відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279 (далі - Положення N 279).

2. Банк має право до 31.12.2011 під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні", ураховувати 100 відсотків вартості забезпечення у вигляді банківських гарантій.

3. Банк зобов'язаний за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні" та забезпеченими банківськими гарантіями:
забезпечувати облік відповідно до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 N 481;
здійснювати класифікацію відповідно до вимог Положення N 279;
за станом на 01.01.2012 сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями відповідно до вимог Положення N 279. У випадку зниження рейтингу банку-гаранта нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою банк-бенефіціар зобов'язаний за станом на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому рейтинг банку-гаранта знизився, сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за такими кредитними операціями відповідно до вимог Положення N 279.
Банк-бенефіціар зобов'язаний до 10.01.2012 надіслати до банку-гаранта реєстр позичальників, за якими настав гарантійний випадок, та вимогу щодо сплати коштів відповідно до банківської гарантії, якщо він не забезпечив формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями в строк, установлений абзацом четвертим цього пункту.

4. Банк має право застосовувати положення пункту 2 цього Порядку під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за умов:
погодження умов банківської гарантії Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків;
збереження банком-гарантом рейтингу не нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors), протягом строку дії банківської гарантії;
якщо отримана банківська гарантія передбачає, зокрема, таке:
валютою банківської гарантії є іноземна валюта 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34;
гарантійний випадок - факт несплати позичальником до 01.12.2011 заборгованості за кредитним договором (основного боргу та/або нарахованих відсотків/комісій), строк сплати якої настав відповідно до умов кредитного договору і за якою банком-бенефіціаром не сформовано в повному обсязі резерв відповідно до вимог Положення N 279, у строк, визначений абзацом четвертим пункту 3 цього Порядку, та/або зниження рейтингу банку-гаранта нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, що підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors);
гарантоване відшкодування банком-гарантом загальної суми заборгованості за кредитними договорами відповідно до складеного банком-бенефіціаром реєстру позичальників із зазначенням сум заборгованості за кожною кредитною операцією (основним боргом, нарахованими відсотками/комісіями) та реквізитів кредитних договорів;
розмір отриманої банківської гарантії достатній для гарантованого відшкодування банку-бенефіціару загальної суми заборгованості за кредитним договором (основним боргом та нарахованими відсотками/комісіями) на дату настання гарантійного випадку;
право банку-бенефіціара вимагати збільшення суми коштів грошового забезпечення (покриття) за банківською гарантією, зокрема, на суму можливих ризиків від зміни курсів іноземних валют, якщо валюта отриманої банківської гарантії відрізняється від виду валюти, у якій надано кредит;
зобов'язання банку-гаранта інформувати банк-бенефіціар про зниження рейтингу нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою;
сума гарантованого відшкодування загального розміру простроченої кредитної заборгованості відповідно до складеного банком-бенефіціаром реєстру позичальників за кредитами, яка відрізняється від виду валюти, у якій надана банківська гарантія, розраховується за офіційним курсом гривні або крос-курсом, визначеним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції (виконання банківської гарантії);
передавання всіх ризиків банку-бенефіціара за кредитною операцією з позичальником (контрагентом) до банку-гаранта в разі настання гарантійного випадку;
зобов'язання банку-гаранта сплатити кошти банку-бенефіціару протягом 5 робочих днів з часу надіслання банком-бенефіціаром до банку-гаранта вимоги та реєстру позичальників, за якими настав гарантійний випадок;
вартість гарантії не може перевищувати 0,1 % річних від розміру гарантованого відшкодування.

5. Банк-бенефіціар не пізніше наступного робочого дня за днем отримання суми гарантованого відшкодування за кредитними операціями списує з балансу заборгованість за цими кредитними операціями з одночасним її відображенням на позабалансових рахунках для здійснення подальшого обслуговування.

6. Уповноважений банк для відшкодування нерезиденту-гаранту іноземної валюти, перерахованої ним банку-бенефіціару в рахунок погашення заборгованості резидента-позичальника, якого було включено до складеного реєстру позичальників за банківською гарантією, здійснює купівлю іноземної валюти за заявою резидента-позичальника, до якої додаються:
письмове підтвердження банку-бенефіціара про те, що сума заборгованості за кредитною операцією включена до реєстру позичальників, за якими настав гарантійний випадок за банківською гарантією, що погоджена Національним банком України відповідно до вимог пункту 4 цього Порядку, а також про виконання банком-гарантом зобов'язань за цією кредитною операцією за резидента-позичальника (додається виписка за кредитним рахунком клієнта та копії платіжного доручення або SWIFT-повідомлення);
інші документи, що є підставою для купівлі іноземної валюти згідно з абзацами четвертим - сьомим підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281.

7. Банк-бенефіціар зобов'язаний протягом строку дії банківської гарантії здійснювати контроль рейтингу банку-гаранта, зокрема шляхом використання інформації з офіційних сайтів провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors).

8. Банк має здійснювати операції з банківськими гарантіями та розрахунок резерву за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні", забезпеченими цими гарантіями, відповідно до внутрішньобанківського положення про порядок проведення кредитних операцій. Документи, що стосуються проведення зазначених вище операцій та розрахунку резерву, повинні подаватись на вимогу вповноважених працівників Національного банку України для перевірки достатності резервів під кредитні ризики.

Щодо взаємозаліку зобов'язань під час дії мораторію

Національний банк України
Департамент нормативно-методологічного
забезпечення банківського регулювання та
нагляду

№40-112/2098-5536 від 03.04.2009
Щодо взаємозаліку зобов'язань під час дії мораторію

Національний банк України повідомляє наступне за результатами розгляду запитів тимчасових адміністраторів щодо можливості погашення заборгованості позичальників банку за рахунок коштів, що знаходяться на вкладних (депозитних) рахунках, в умовах дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.З ст.80 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення фінансового стану банку або, при необхідності, підготувати банк до продажу чи реорганізації з метою забезпечення інтересів вкладників та інших кредиторів.
Питання введення та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації врегульовано ст. 85 Закону про банки, якою, зокрема, визначено, що:
по-перше, мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації;
по-друге, мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором.

Враховуючи викладене та закріплені Законом про банки за тимчасовим адміністратором права, тимчасовий адміністратор з метою забезпечення інтересів вкладників та інших кредиторів банку може вживати заходи щодо відновлення фінансового стану банку шляхом:
1) погашення вкладником банку простроченої заборгованості за наданим банком кредитом позичальнику, якщо вкладник одночасно є позичальником банку та строк виконання зобов'язання банку за вкладом настав після введення мораторію;
2) погашення вкладником банку простроченої заборгованості за наданим банком кредитом позичальнику, якщо вкладник та позичальник є різними особами та строк виконання зобов'язання банку за вкладом настав після введення мораторію;
3) погашення третьою особою, яка не є клієнтом банку, простроченої заборгованості за наданим банком кредитом позичальнику, якщо таке погашення здійснюється грошовими коштами;
4) погашення вкладником банку простроченої та/або пролонгованої
заборгованості за наданим банком кредитом позичальнику, якщо вкладник та позичальник є різними особами та на зобов'язання банку за вкладом поширюється дія мораторію, але відповідний захід є одним із заходів відновлення фінансового стану банку відповідно до Плану тимчасового адміністратора;
5) погашення, в тому числі дострокове, вкладником банку заборгованості за наданим банком кредитом позичальнику, якщо вкладник одночасно є позичальником банку та на зобов'язання банку за вкладом поширюється дія мораторію, але відповідний захід є одним із заходів відновлення фінансового стану банку відповідно до Плану тимчасового адміністратора.

При цьому врегулюванні правовідносин щодо вирішення вищезазначених питань тимчасовий адміністратор має враховувати норми Цивільного кодексу України, що регулюють питання виконання та припинення зобов'язань, а також вимоги Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 (зі змінами), та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (зі змінами), в частині правого режиму вкладних рахунків.