пятница, 30 апреля 2010 г.

Банковские новостные и консультативно-информационные сайты

Банковские новостные и консультативно-информационные сайты

Смотрите также все финансово-банковские ссылки на странице  
"Финансовый и банковский гид ®"

понедельник, 19 апреля 2010 г.

IMF seeks $250bn boost to resources

By Christian Oliver in Seoul and Alan Beattie in London

The International Monetary Fund is seeking commitments by as early as November to boost its lending resources to $1,000bn from $750bn to build safety nets that could prevent financial crises.

Instead of responding solely to crises with conditional loan packages, the IMF wants financing agreed in advance and specially tailored to individual countries, to cool market nerves over any nation facing an imminent liquidity crunch.

“Even when not in a time of crisis, a big fund, likely to intervene massively, is something that can help prevent crises,” Dominique Strauss-Kahn, the IMF managing director told the Financial Times. “Just because the financing role decreases, doesn’t mean we don’t need to have huge firepower ... a $1,000bn fund is a correct forecast.”

South Korea, as this year’s president of the Group of 20 leading economies, is helping craft the plan. Seoul hopes to convince the G20 countries to back the increased IMF funding at a summit in South Korea in November. The G20 meeting in London in 2009 tripled IMF resources from $250bn. A US official said Washington was sympathetic to improved safety nets but needed more details on the Korean-IMF plan.

South Korean economists forged the plan because of their own bitter experience of their currency and stock market plunging in 2008. In spite of robust economic fundamentals, Seoul needed to be rescued from a dangerous liquidity shortfall by swaps from the US, Japan and China.

To avoid a repetition of this, markets need to know there are pre-arranged facilities at the IMF backing a country up, said Shin Hyun-song, adviser on international economy to South Korea’s president.

“This is meant to mitigate the type of liquidity spiral that we saw after the Lehman episode of 2008,” Mr Shin said.

He said a “global stabilisation mechanism” being discussed could involve drawing up a risk curve for nations, with the least risky enjoying a status akin to platinum or gold credit card holders. These would be entitled to financing such as the IMF’s flexible credit lines, already used by Mexico, Poland and Colombia. They could be deployed before a crisis struck and would impose practically no conditions.

Countries further down the curve would face tougher conditions. Loans to them would be called “precautionary credit lines”.

Still, Mr Shin added that tighter regulation would be needed to avoid the moral hazard of countries taking greater risks because of the safety net. He also said discussions would need to resolve how not to put certain countries in speculators’ sights by revealing that they only had second tier protection.

Eswar Prasad, a former head of the IMF’s China division and a professor at Cornell University, said this new lending scheme could simply shift the problem “from one place to another” and doubted that the plan would encourage many emerging markets to cut back their bumper reserves.

“If you have a country that is on the brink of trouble and the IMF says it does not qualify, then it will undoubtedly come under more pressure,” he said.

Mr Shin stressed the plan should still be complemented by the type of swaps that had proved so valuable to South Korea in the past.

Copyright The Financial Times Limited 2010. You may share using our article tools. Please don't cut articles from FT.com and redistribute by email or post to the web.

среда, 14 апреля 2010 г.

Щодо визначення моменту, з якого податкове зобов'язання платника податків вважається сплаченим

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ  від 03.12.2008 р. N 1192/6/22-2015

Щодо визначення моменту, з якого податкове зобов'язання платника податків вважається виконаним (сплаченим), та щодо того, хто саме (банки чи господарюючі суб'єкти) несе відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету

Державна податкова адміністрація України, розглянувши <...> лист, повідомляє таке.

Законом України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" встановлено, що обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).

Згідно зі ст. 55 Закону України від 07.12.2000 р. N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до статей 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 342 Господарського кодексу України встановлено, що рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку, відкриваються в установах банків за місцем її реєстрації чи в будь-якому банку на території України за згодою сторін. Порядок відкриття рахунків в установах банків за межами України встановлюється законом. Суб'єктам господарювання, які мають самостійний баланс, рахунки відкриваються для розрахунків за продукцію, виконані роботи, надані послуги, для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також інших розрахунків, пов'язаних з фінансовим забезпеченням їх діяльності. Суб'єкт підприємництва має право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України. Юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05.04.2001 р. N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346-III) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Статтею 32 Закону N 2346-III встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.

Підпунктом 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181-III) встановлено, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену Законом N 2181-III, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III).

Згідно пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону N 2346-III визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону N 2346-III переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів (за винятком випадків, передбачених нормами діючого законодавства). При цьому обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).

Заступник Голови                                                     Н. Рубан

понедельник, 12 апреля 2010 г.

НБУ: Иностранные инвесторы снова начинают доверять Украине

НБУ: Иностранные инвесторы снова начинают доверять Украине
Экономика Украины подает первые сигналы восстановления, а это, в свою очередь, отображается и на поведении участников валютного рынка страны. Также с уверенностью можно сказать, что в связи с этим иностранные инвесторы вновь начинают смотреть на Украину как на интересное "поле для инвестиций". Однако, расслабляться на этот счет не стоит, а необходимо закрепить эти позитивные поползновения. Такое мнение ЛІГАБізнесІнформ высказал руководитель группы советников главы НБУ Валерий Литвицкий.

руководитель группы советников главы НБУ Валерий Литвицкий"Можно с уверенностью сказать, что идет ренессанс (то есть возрождение) доверия, хотя и пока что только на начальной стадии. Так, на межбанке экспортеры активнее продают валюту, поскольку они уже видят, что произошло после выборов, что рынок хорошо воспринял заявление Президента по главе НБУ… Кроме того, население - часть которого скупило доллары в месяцы нестабильности, - начинает возвращать банкам валюту. Я думаю, что и нерезиденты также считают, что в стане идет постепенное возрождение экономики - они потихоньку, несмело, но выходят из "зала ожиданий", - говорит В.Литвицкий.

Вместе с тем советник главы НБУ подчеркивает, что такие позитивные начинания – это хорошо, но их нужно закреплять, для чего необходимо принять бюджет, минимизировать его дефицит и диверсифицировать источники его финансирования.

"Конечно, это все нужно закреплять. Хочу напомнить, что март - это месяц пиковой экономической активности по траектории хозяйственного года. Похоже, что февраль был неплох, хотя и данных по нему еще нет, но мое ощущение таково, что этот месяц примерно остался на уровне января по основным макроэкономическим индикаторам.

Сейчас очень важно дать ответ на вопрос: бюджет - каким он будет? Нужно сделать все, чтобы минимизировать его дефицит. Я думаю, что хорошим шагом было бы сократить дефицит в три раза по процентному отношению к ВВП. Чтобы это было не 10%, не 11%, а 3-3,5%. Такой шаг был бы шагом вперед, поскольку полностью, за один приход "слезть" с 10-ти процентного дефицита бюджета – это невозможно, к сожалению.

Второе – нужно диверсифицировать источники покрытия того дефицита, который останется. Если это будет 30-40 млрд.грн. – это будет успех. Но, чтобы покрыть такой дефицит бюджета, необходимо серьезно подойти к источникам его финансирования. При этом я бы не советовал зацикливаться на одном источнике: нужно помнить, что дефицит бюджета можно покрыть и за счет той же приватизации, которую нужно разблокировать; не забывать о судьбе национализированных банков; о земле - решать вопрос ввода ее в оборот; необходимо разворачивать конкретные шаги по ресурсосберегающим структурным реформам. Нужно подумать и о других источниках, которые сейчас стоят не на первом плане", - говорит В.Литвицкий.

При этом эксперт не исключает и вариант заимствований, как международных, так и внутренних: "Конечно, необходимо занимать, и не только у МВФ. Я бы не исключал двухсторонних финансовых отношений с отдельными странами. Но нужно понимать, что рассчитывать на мобилизацию источников финансирования, особенно международных, можно только в том случае, когда будут реформы. Похоже что требования "утром реформы - вечером деньги" со временем будет усиливаться. Кроме того, можно попробовать подключить к заимствованиям население (через облигации), можно занимать у предприятий, у коммерческих банков. Также НБУ (в рамках своей монетарной программы) может участвовать на вторичном рынке ценных бумаг", - предполагает В.Литвицкий.

четверг, 25 марта 2010 г.

Выплаты Фонда гарантирования вкладов по банку "Арма"

Фонд здійснює виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» з 25 березня по 21 травня 2010 року через банк-агент Фонду АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК».


Номер телефону безкоштовного інформаційного центру банку-агента Фонду АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» 0 800 502 100.

Для отримання гарантованої суми відшкодування у банку-агенті Фонду потрібно пред’явити паспорт та довідку органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податку.

У разі зміни прізвища вкладники звертаються до банку - агента Фонду відповідно до прізвища, на яке було укладено договір та разом з паспортом та довідкою органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податку надають у відділенні банку-агента відповідний документ, що підтверджує зміну прізвища.

Відшкодування також виплачуватиметься банком-агентом іншим особам на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Для отримання відшкодування на підставі свідоцтва про спадщину необхідно письмово звертатися до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За отриманням суми, що перевищує гарантовану вкладникам слід звертатися до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА», який працює за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 54

Довідки у Фонді за телефонами: (044) 495-24-12, 495-24-16.

“Гаряча” телефонна лінія Фонду: 0-800-308-108 (дзвінки по Україні безкоштовні зі стаціонарних телефонів)

вторник, 23 марта 2010 г.

НБУ и Госфинуслуг возобновят действие меморандума о сотрудничестве

Владимир Стельмах, НБУ и Госфинуслуг возобновят действие меморандума о сотрудничествеНациональный банк Украины (НБУ) и Госкомиссия по регулированию рынков финансовых услуг возобновят действие меморандума о сотрудничестве и координации деятельности между органами, осуществляющими государственное регулирование рынков финуслуг, подписанного в 2003 году.

Как сообщается в пресс-релизе Госфинуслуг, соответствующей договоренности достигли председатель комиссии Виктор Суслов и председатель НБУ Владимир Стельмах на встрече 22 марта.

Виктор Суслов, НБУ и Госфинуслуг возобновят действие меморандума о сотрудничествеСтороны признали необходимость регулярного общения с целью оперативного реагирования на проблемные вопросы деятельности сектора небанковских финансовых учреждений. С этой целью принято решение об обновлении механизма сотрудничества и координации деятельности между НБУ, Госфинуслуг, Государственной комиссией по ценным бумагам и фондовому рынку (ГКЦБФР).

Для этого будет создана рабочая группа в составе специалистов этих госструтур и других заинтересованных органов для разработки новой редакции меморандума для создания эффективного механизма взаимодействия в кризисных ситуациях.

Кроме того, руководители обсудили постановление Национального банка №47 от 4 февраля 2010 года относительно международных рейтингов страховых компаний, которые могут заниматься страхованием залога имущественных прав по ипотечным кредитам. Проект постановления не согласовывался с Госфинуслуг, в результате чего требования к страховым компаниям выписаны некорректно и будут доработаны, отмечается в пресс-релизе.

В.Стельмах согласился с предложением Госфинуслуг детально изучить вопрос возвращения средств с депозитов негосударственных пенсионных фондов и страховых компаний, замороженных в проблемных банках.

Также будет изучено предложение Госфинуслуг по консолидации надзора за небанковскими платежными системами Национальным банком Украины. Стороны договорились, что проект Закона Украины "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины", инициированный Госфинуслуг и направленный на определение единого органа государственного регулирования деятельности по переводу средств, как в банковских, так и в небанковских платежных системах, будет рассмотрен Нацбанком.

Руководители регуляторов обсудили ряд актуальных вопросов регулирования деятельности финансовых учреждений. В частности, ввиду отсутствия регулярных консультаций между НБУ и Госфинуслуг, Нацбанк выдал генеральную лицензию на осуществление валютных операций одному из кредитных союзов. Госфинуслуг считает недопустимым предоставление кредитным союзам генеральных валютных лицензий и предлагает НБУ содействовать внесению изменений в нормативные акты в части запрета кредитным союзам заниматься валютными операциями.

Отдельно рассматривался вопрос создания системы рефинансирования кредитных союзов. Ранее сообщалось, что по итогам совещания у вице-премьера Сергея Тигипко Госфинуслуг подготовила проект распоряжения правительства "О мерах по защите интересов вкладчиков кредитных союзов и поддержания ликвидности и платежеспособности кредитных союзов". Согласно проекту, предполагается поддержка ликвидности и платежеспособности кредитных союзов за счет средств рефинансирования Национального банка Украины.

В.Стельмах не согласился с предложением Госфинуслуг и высказал мнение об отсутствии необходимости создания отдельной системы рефинансирования для кредитных союзов. В случае необходимости, по его мнению, кредитные организации могут получать кредиты с целью поддержания собственной ликвидности в коммерческих банках на общих основаниях.

В.Суслов и В.Стельмах планируют регулярно проводить консультации по актуальным вопросам деятельности сектора, отмечается в пресс-релизе.

вторник, 16 марта 2010 г.

Вкладчики капитализированных банков могут быть спокойны - Тигипко будет курировать 5 госбанков

Вкладчики капитализированных банков могут быть спокойны - Тигипко будет курировать 5 госбанков
Вице-премьер-министр Сергей Тигипко будет курировать работу пяти банков, подконтрольных государству. На эти финучреждения приходится 17% активов украинской банковской системы. Об этом, ссылаясь на информированный источник в новом правительстве, сообщает издание "Дело".

Новым председателем Экспертно-аналитического совета (ЭАС) по вопросам участия государства в капитализации банков при Кабмине станет вице-премьер Сергей Тигипко. Такого кадрового назначения не исключают и в Партии регионов. По информации издания, подобное решение может появиться уже на этой неделе.

Согласно законодательству, ЭАС - это консультативно-совещательный орган, а его основная функция - предоставлять рекомендации правительству по вопросам участия в рекапитализации банков. Но по факту именно ЭАС во главе с Тигипко будет заниматься стратегическим управлением трех национализированных банков, а сам Сергей Леонидович как вице-премьер по экономическим вопросам возьмет под контроль два госбанка.

"Ему (Сергею Тигипко - ред.) будет поручено курировать не только три рекапитализированных банка - Укргазбанк, банк "Киев" и "Родовид Банк", но и два государственных – "Ощадбанк" и "Укрэксимбанк", - утверждает источник в Кабмине.

По данным НБУ на начало года, совокупные активы этих пяти финучреждений составляли около 150 миллиардов гривен, а это около 17% активов всей банковской системы Украины.

Также пишет издание, что кроме кураторства над тремя национализированными и двумя госбанками, от Тигипко во многом будет зависеть решение вопроса об их непосредственном финансировании. Другими словами, если в бюджете на этот год будут заложены средства на рекапитализацию банков (ранее оговаривались суммы от 35 до 50 миллиардов гривен), то Экспертно-аналитический совет будет распоряжаться этими ресурсами.

Источник: http://podrobnosti.ua/economy/2010/03/16/672402.html