Иностранные кредиторы смогут вернуть свои средства лишь с разрешения НБУ Украинские компании смогут возвращать долги иностранным инвесторам только после рассмотрения вопроса Нацбанком
Иностранным инвесторам будет сложнее вкладывать деньги в украинские компании – теперь для выплаты средств кредитору поручитель должен иметь индивидуальную лицензию Нацбанка. Ее нельзя будет получить заранее, так как лицензия действительна лишь в течение 90 дней, кроме того, для ее выдачи необходимы разрешения МВД и СБУ. Предприятия могут воспользоваться отсутствием лицензии для отказа в выплате средств при наступлении дефолта, считают эксперты.
Национальный банк разъяснил украинским компаниям новые правила получения индивидуальных валютных лицензий при наступлении дефолтов. 15 ноября регулятор разослал банкам письмо #13-210/5939-20044, в котором сообщил, что теперь украинская нефинансовая компания, выступающая поручителем при привлечении денег от нерезидента, для выполнения своих обязательств должна получать индивидуальную валютную лицензию НБУ. Норма распространяется не только на будущие кредиты украинских предприятий, но и на уже привлеченные средства, так как она регулирует не договор, а выплату.
При этом, согласно постановлению НБУ #266, регулирующему выдачу лицензий, индивидуальная лицензия действует лишь в течение 90 дней, соответственно, ее нельзя будет получить на будущее, а только при наступлении срока выплаты средств. Решение о выдаче лицензии может рассматриваться до 44 дней, а для ее получения также необходимы разрешения МВД и СБУ. Финансовых компаний и банков нововведение не касается.
В департаменте валютного регулирования НБУ, разработавшем документ, отказались от комментариев. А в юридическом департаменте заявили, что не видят проблем с получением компаниями дополнительных лицензий. "Банки имеют генеральные лицензии на такие операции, а предприятия нет. Но эти операции нельзя осуществлять без лицензии, поэтому ее нужно получить. Если все документы соответствуют правилам, мы выдаем ее без проблем",– заявил директор юридического департамента НБУ Виктор Новиков.
Примечательно, что о новых правилах лицензирования никто не уведомил предприятия, которых касаются изменения. Дело в том, что практически всегда эмиссию евробондов осуществляют холдинговые компании, находящиеся за рубежом и перечисляющие средства в Украину в виде кредитов. При этом получающая деньги сторона предоставляет в залог свои активы, которые и описаны в проспекте эмиссии. "Мы ничего не слышали ни о каких лицензиях, это какой-то бред",– возмутился менеджер по связям с инвесторами одной из компаний–крупнейших заемщиков на международном рынке.
Юристы отмечают, что привлечение долгового капитала отягощается новыми сложностями. "Инвесторы оказались заложниками подхода НБУ, а предприятия могут отказать в выплате на основании отсутствия лицензии. Критерии получения лицензии не разглашаются, кроме того, отказ можно получить не только по формальным признакам, но и из-за отрицательного решения силовых структур",– говорит старший юрист юридической фирмы "Астерс" Леонид Антоненко. Правда, лицензирование имеет и положительные стороны. "Индивидуальное лицензирование указанных операций приведет к уменьшению злоупотреблений с безосновательным перечислением иностранной валюты за рубеж путем использования мнимых договоров поручительства,– считает партнер юридической фирмы 'Гвоздий и Оберкович' Сергей Василишин.– Но теперь НБУ будет в ручном режиме принимать решение о предоставлении согласия или об отказе на перечисление резидентами-поручителями средств кредиторам".
По словам участников рынка, процесс возможных выплат по дефолтам отягощается в случаях, когда владельцем активов украинского поручителя является нерезидент. "Это очень усложнит и так достаточно трудный процесс. Нацбанк должен предусмотреть механизм того, как осуществляется выплата по дефолту кипрской компании с украинскими активами",– говорят в одной из компаний, размещавшей еврооблигации.
Требование НБУ может серьезно пошатнуть позиции украинских компаний на международных рынках капитала, уверены эксперты. "Необходимость получения украинским поручителем индивидуальной лицензии НБУ, безусловно, значительно уменьшает привлекательность и ценность такого вида обеспечения. Учитывая тот факт, что значительная часть движимого и недвижимого имущества украинских компаний уже находится в залоге у украинских и зарубежных банков, дополнительные регуляторные препятствия не облегчат привлечение украинскими компаниями обеспеченного финансирования",– отмечает партнер юридической фирмы Integrites Александр Алексеенко.
Источник: http://www.commersant.ua/
Автор: Елена Губарь
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Департамент валютного регулювання
Л И С Т15.11.2010 N 13-210/5939-20044
Департамент валютного регулювання
Л И С Т15.11.2010 N 13-210/5939-20044
Територіальним управлінням
Національного банку України,
банкам України та їх філіям,
Асоціації українських банків,
Асоціації "Український
кредитно-банківський союз"
Роз'яснення щодо здійснення валютних
операцій резидентом-гарантом (поручителем)
відповідно до договору гарантії (поруки) за
зобов'язанням в іноземній валюті
третьої особи - боржника перед
нерезидентом-кредитором
Національний банк України у зв'язку з надходженням запитів від банків та їх клієнтів щодо поширення режиму індивідуального ліцензування на валютну операцію з переказу резидентом коштів в іноземній валюті за межі України на виконання зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентом на підставі договору гарантії/поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами цього нерезидента-кредитора надає роз'яснення з порушеного питання.
Щодо виконання гарантом (поручителем) - уповноваженим банком платежів в іноземній валюті на користь нерезидента-кредитора (за межі України або на території України) на підставі договору гарантії/поруки за зобов'язаннями в іноземній валюті третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій(1) (далі - Положення N 275) банківська ліцензія надає право банку здійснювати, зокрема операції, передбачені частиною другою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а саме - операції щодо надання гарантій, порук за грошовими зобов'язаннями.
_______________
(1) Затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 N 275 (z0730-01) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.08.2001 за N 730/5921 (із змінами).
За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями за переліком, наведеним у підпункті 1 пункту 2.3 глави 2 Положення N 275, що включає, зокрема інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках та на валютному ринку України з кола операцій, зазначених у главі 2 Положення N 275 (пункти 2.3 та 2.4 глави 2 Положення N 275) .
Письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за N 15-93 (15-93) (далі - Декрет) (пункт 5.3 глави 5 Положення N 275) .
Також, відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 N 483, зі змінами (далі - Положення N 483), використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).
Таким чином, за наявності банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями (в частині здійснення інших операції з валютними цінностями на міжнародних ринках та на валютному ринку України) уповноважений банк має право надавати гарантію/поруку за грошовим зобов'язанням в іноземній валюті третьої особи (боржника - резидента або нерезидента) перед нерезидентом-кредитором та переказувати кошти в іноземній валюті на користь нерезидента-кредитора з метою виконання цим банком як гарантом/поручителем зобов'язання, забезпеченого гарантією/порукою, у разі його порушення боржником.
Додаткове отримання уповноваженим банком - гарантом (поручителем) індивідуальної ліцензії для переказування валютних цінностей за межі України або індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України для виконання ним зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентом-кредитором на підставі договору гарантії/поруки не вимагається.
Щодо виконання гарантом (поручителем) - небанківською фінансовою установою платежів на користь нерезидента-кредитора на підставі договору гарантії/поруки за зобов'язанням в іноземній валюті третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором
Відповідно до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими послугами вважається, зокрема надання гарантій та поручительств.
Небанківські фінансові установи, які внесено до відповідного державного реєстру фінансових установ у порядку, установленому законодавством України, та які мають право надавати такий вид фінансової послуги як надання гарантій та поручительств (далі - небанківська фінансова установа), здійснюють валютні операції за договорами гарантії (поруки) тільки після отримання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (далі - генеральна ліцензія) згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету (15-93) .
Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій (далі - генеральна ліцензія) є документом Національного банку України, що надається небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку та дозволяє здійснювати валютні операції, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання (Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 09.08.2002 N 297, зі змінами).
Таким чином, за наявності генеральної ліцензії небанківська фінансова установа - гарант (поручитель) має право надавати гарантію/поруку за зобов'язаннями в іноземній валюті третьої особи (боржника - резидента або нерезидента) перед нерезидентом-кредитором та переказувати кошти в іноземній валюті за межі України на користь нерезидента-кредитора з метою виконання зобов'язання, забезпеченого гарантією/порукою, у разі його порушення боржником.
З урахуванням вимог підпункту "г" пункту 4 статті 5 Декрету (15-93) та відповідно до Положення N 483, виконання небанківською фінансовою установою - гарантом (поручителем) платежів в іноземній валюті на території України на підставі договору гарантії/поруки потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України.
Щодо виконання поручителем-резидентом, який за своїм правовим статусом не є фінансовою установою (далі - резидент-поручитель), платежів на користь нерезидента-кредитора на підставі договору поруки за зобов'язаннями в іноземній валюті третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором
Відповідно до глави 49 Цивільного кодексу України, порука є видом забезпечення виконання зобов'язання, що полягає у добровільному взяттю поручителем на себе зобов'язань солідарного боржника перед нерезидентом з погашення боргу іншої особи - боржника. Порука є послугою, що надається поручителем боржникові, у тому числі на оплатній основі (стаття 558).
Договір поруки встановлює обсяг відповідальності поручителя як солідарного боржника перед кредитором виконати зобов'язання боржника у разі його порушення, тобто створює обов'язки лише для поручителя з виконання забезпеченого порукою зобов'язання за вимогою кредитора. Права кредитора у зобов'язанні, що було забезпечене порукою, переходять до поручителя, який виконав зобов'язання, у порядку регресної вимоги.
Що стосується сфери валютного регулювання, то згідно з підпунктом "а" пункту 4 статті 5 Декрету (15-93) вивезення, переказування і пересилання за межі України резидентами - юридичними особами валютних цінностей потребує наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України, за винятком випадків, визначених абзацами четвертим - сьомим зазначеного підпункту, а саме:
- платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;
- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
- вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;
- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів
Проте, платіж резидента-поручителя за межі України в іноземній валюті, що здійснюється на підставі договору поруки за зобов'язаннями іншої особи - боржника, не підпадає під вищезазначені винятки, оскільки:
- не є розрахунками між нерезидентом-кредитором та резидентом-поручителем щодо оплатної передачі цим кредитором поручителю майнових прав до боржника, а є виконанням поручителем - солідарним боржником свого обов'язку за договором поруки;
- регресні вимоги поручителя до боржника випливають з прав поручителя, що виконав зобов'язання.
Таким чином, режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції з переказування резидентом-поручителем коштів в іноземній валюті нерезиденту-кредитору за договором поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами цього кредитора:
- згідно з підпунктом "а" пункту 4 статті 5 Декрету (15-93) - у разі переказування іноземної валюти за межі України, що потребує наявності індивідуальної ліцензії на переказування іноземної валюти за межі України для проведення окремих валютних операцій, порядок видачі якої встановлений Положенням про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 266 (z0897-04) , зі змінами;
згідно з підпунктом "г" пункту 4 статті 5 Декрету (15-93) - у разі використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України відповідно до вимог Положення N 483 (z1429-04) .
Перший заступник
Голови Національного банку України С.Г.Арбузов
