Уверенность заемщиков в безнаказанности, спекуляции политиков и СМИ. Такие причины невозврата долгов в Украине называет коммерческий директор коллекторского агентства Verdict Мария Тугай. По убеждению эксперта, банковский сектор Украины будет находиться в долговой яме до тех пор, пока государство в корне не изменит свое отношение к недобросовестным заемщикам и не закрепит это на законодательном уровне.
На сегодняшний день украинцы задолжали банкам и государству более 83 млрд грн. Львиная доля этой суммы приходится на потребительские кредиты. Однако коллекторы говорят, что сложнее всего работать с долгами по залоговым кредитам и долгами в сфере жилищно-коммунального хозяйства.
"Специфика работы с должниками в сфере ЖКХ заключается в том, что многие из них считают необязательным оплачивать подобные услуги", - поясняет коммерческий директор агентства Verdict Марии Тугай, Основные причины данного феномена - чувство безнаказанности и слабое законодательное регулирование ситуации, считает эксперт. Договоров между ЖКХ-конторами и должниками как таковых не существует, а процесс сбора подобных долгов плохо урегулирован юридически. Масла в огонь периодически подливают и СМИ - статьями о том, что даже вполне обеспеченные слои населения считают абсолютно нормальным не выполнять свои обязательства перед ЖКХ-конторами.
Основная проблема сегмента залоговых кредитов - та же законодательная неурегулированность. Вдобавок к этому совсем недавно, в преддверии выборов, тему ипотеки активно эксплуатировали политики. Их заверения в том, что банки не имеют права отбирать ипотечные квартиры, существенно вдохновили недобросовестных заемщиков. "Даже те, кто честно пытались вносить платежи по кредитам, после агитаций игнорировать банки и коллекторов задумались: а стоит ли? Ведь в любом случае государство будет на стороне должника", - комментирует г-жа Тугай.
В сегменте потребительских кредитов основными причинами неоплаты также являются свойственные заемщикам чувство безразличия и непонимание серьезности ситуации. Как правило, потребкредиты - это относительно небольшие суммы. Банки не готовы тратить много денег на их возврат. Коллекторы, в свою очередь, используют достаточно ограниченные инструменты влияния - звонки, письма, SMS-сообщения (создавать для подобных кредитов выездные группы - слишком дорогое удовольствие). Суды в данном случае тоже не самый эффективный метод: во-первых, украинская судебная система неспособна пропустить через себя такие объемы исков; во-вторых, судебное и исполнительное производство обычно затягивается на длительный срок; в-третьих, нет смысла ввязываться в тяжбы из-за сумм, эквивалентных стоимости чайника или утюга. В результате у заемщиков формируется позиция "авось ничего не будет". Именно поэтому мы сегодня имеем порядка 42-45 млрд грн. долгов в сегменте потребительских кредитов.
По мнению эксперта Verdict, если бы банки в свое время среагировали быстрее и сразу начали продавать проблемные долги коллекторам, сегодня ситуация на рынке была бы значительно здоровее. Однако даже сейчас механизм передачи долгов до конца не отлажен. Многие финучреждения до сих пор отказываются сотрудничать с коллекторскими компаниями; некоторые своими силами создают внутренние службы сбора долгов, тратя при этом значительные средства. Остальные зачастую работают с коллекторами несистемно и передают долги с просрочкой свыше полугода. А это - упущенное время, за которое у должника формируется чувство безответственности перед банками. Впоследствии это может перерасти (и уже начинает перерастать) в хроническую проблему банковского сектора.
Источник: http://www.uabanker.net/daily/2010/11/112910_1130.shtml
понедельник, 29 ноября 2010 г.
Сильвио Педрацци: 35-40% кредитов в банковской системе - проблемные
По мнению банкира, в текущих условиях важнейшим заданием для Украины является рекапитализация банков. Она нужна для того, чтобы покрыть не только кредитные, но рыночные риски, риски ожидаемых и неожиданных потерь и т.д.
"Кто может в Украине просчитать правильно такие риски? В других странах никто не смог. Иначе в более продвинутых и более регулируемых странах не было таких потерь в банковской системе", - отметил Педрацци.
По его словам, не нужно забывать о наращивании и относительного, и абсолютного капитала, поскольку это вопрос развития банковской системы в т.ч. в инфраструктурном плане (IТ-технологий и т.д. ).
"Это вопрос эффективности, хорошая возможность для целого ряда банков объединиться и быть более прибыльными <…> По моему ощущению, банковской системе в Украине нужен прыжок, и для этого скачка нужны деньги - инвестиции. Но инвестиции требуют капитала", - резюмировал С. Педрацци.
Источник: http://news.zn.ua/
США хотят наказать немецких банкиров
Сделки прошлых лет Commerzbank с Ираном и другими попавшими в немилость США странами могут обернуться для немецкого банка убытками в сотни миллионов долларов. Американские власти на прошлой неделе обратились в Commerzbank с просьбой изучить осуществленные им через США транзакции в соответствующие государства. В Commerzbank пообещали, что просьба США будет выполнена, однако "поскольку никаких конкретных результатов пока нет, то и для заявлений по поводу размера возможных штрафов время пока не пришло". Не сообщил банк и о том, созданы ли им уже соответствующие резервы на этот случай.
Санкции США действуют, в частности, в отношении Ирана, Кубы, Судана, Мьянмы. Именно по этой причине с 2007 года Commerzbank отказался от возобновления с ними делового сотрудничества. Транзакции же, которые взяли нынче на прицел американские следователи, относятся к периоду 2002-2007 годов. С точки зрения законодательства Германии они были полностью легитимны.
Первая информация о том, что Министерство юстиции США и окружная прокуратура Манхэттена ведут следствие в отношении десяти крупных европейских банков, появились еще в начале 2009 года. Согласно данным Wall Street Journal, "в некоторых случаях переводились деньги, которые использовались для финансирования программы создания Ираном ядерного оружия".
Нынешним летом британский банк Barclays согласился в аналогичной ситуации заплатить американцам штраф в 298 млн долл., а те в ответ заморозили свое расследование, пообещав его вообще прекратить в том случае, если англичане организуют для своих работников некие курсы повышения квалификации. По информации Минюста США, Barclays в период 1996-2005 годов "нарушал санкции сознательно", а его сотрудники даже получали специальные указания "маскировать источники некоторых переводов".
По аналогичному поводу весной этого года шотландский Royal Bank of Scotland в качестве правопреемника нидерландского ABN Amro также выплатил властям США 500 млн долл. штрафа. Кстати, еще в 2009 году заплатить американцам штраф также "добровольно" согласились Credit Suisse (536 млн долл.) и Lloyds TSB (350 млн долл.). А в июле текущего года начались неприятности у расположенного в Гамбурге Европейско-иранского торгового банка (EIH). Его обвинили в заключении миллиардных сделок с фирмами из государств, которые США, ООН и Евросоюз занесли в свои черные списки.
Источник: http://www.rbcdaily.ru/2010/11/29/world/562949979222656
суббота, 27 ноября 2010 г.
У государства нет денег на спасение банка "Надра"
У государства пока нет средств для вхождения в акционерный капитал банка "Надра", сообщил вице-премьер Сергей Тигипко.
"Повышать акционерный капитал трем госбанкам, которые были приватизированы и выкуплены государством, мы тоже не будем в связи с непростой экономической ситуацией", – сказал он.
"Сегодня эти банки должны решать вопросы, прежде всего, за свой счет и, в случае необходимости, за счет поиска других инвесторов", – добавил Тигипко.
Он напомнил, что государство уже вложило в эти три банка (Укргазбанк, банк "Киев" и Родовид Банк – ред.) "немалые" деньги – 17 миллиардов гривен.
"Если банки не вышли на стабильную работу, значит, менеджмент сработал неэффективно или государственные средства были разворованы, куда-то ушли не туда. Не разобравшись в ситуации, мы не можем постоянно продолжать финансирование этих банков за счет налогоплательщиков", – подчеркнул вице-премьер.
По его словам, рассматривается вопрос о привлечении консультанта, который предложит стратегию выхода из ситуации. "Например, слияние трех банков и, может быть, уже такому банку будет смысл помочь. Или же один из банков возьмет на себя плохие активы, а два других за счет этого станут лучше себя чувствовать", – описал Тигипко возможные варианты.
"Поэтому сейчас для меня совершенно понятно, что сначала должна быть четко выработана стратегия, которая подразумевает бизнес-план. Исходя из него, жестко взяв под контроль ситуацию по администрированию этих банков, и нужно будет двигаться", – сказал в заключение вице-премьер.
Напомним, что проблемный системный банк "Надра" (Киев) нуждается в дополнительной капитализации в объеме минимум 8,3 миллиарда гривен.
Источник: "Подробности"
В Кабмине написали правила продажи "проблемных" банков
Правительство разработало процедуру подготовки и проведения продажи пакета акций государства в уставном капитале банков путем конкурса.
Соответствующее постановление правительства, разработанное Фондом госимущества, согласовал Государственный комитет по вопросам регуляторной политики и предпринимательства.
В случае если конкурс не состоится из-за отсутствия заявлений на участие в конкурсе, выкуп пакета акций будет осуществляться акционерами банка, сообщает пресс-служба комитета.
Напомним, государство приняло участие в рекапитализации 20 банков путем приобретения акций дополнительной эмиссии в обмен на облигации внутреннего государственного займа.
Процедурой предусматривается, что после улучшения финансового состояния банков Минфин внесет в Кабмин предложения по продаже доли государства или совместной продажи долей государства и других акционеров (инвесторов) в уставном капитале банка на открытых аукционах.
В частности, среди банков, которые были капитализированы государством: ПАО "АКБ "Киев" - 3,565 миллиарда гривен, АБ "Укргазбанк" - 3,1 миллиарда гривен, АО "Родовид банк" - 2,808 миллиарда гривен, доля государства в уставных капиталах этих банков составляет соответственно - 99,94%, 87,72% и 99,99%. По прогнозам, от приватизации этих банков предполагается получить не менее 16,9 миллиарда гривен.
Средства от продажи корпоративных прав государства в уставных капиталах банков будут зачисляться в государственный бюджет Украины и направлены Минфином на погашение или (по требованию Национального банка Украины) на досрочный выкуп государственных облигаций Украины, приобретенных Национальным банком Украины.
Источник: "Подробности"
"Повышать акционерный капитал трем госбанкам, которые были приватизированы и выкуплены государством, мы тоже не будем в связи с непростой экономической ситуацией", – сказал он.
"Сегодня эти банки должны решать вопросы, прежде всего, за свой счет и, в случае необходимости, за счет поиска других инвесторов", – добавил Тигипко.
Он напомнил, что государство уже вложило в эти три банка (Укргазбанк, банк "Киев" и Родовид Банк – ред.) "немалые" деньги – 17 миллиардов гривен.
"Если банки не вышли на стабильную работу, значит, менеджмент сработал неэффективно или государственные средства были разворованы, куда-то ушли не туда. Не разобравшись в ситуации, мы не можем постоянно продолжать финансирование этих банков за счет налогоплательщиков", – подчеркнул вице-премьер.
По его словам, рассматривается вопрос о привлечении консультанта, который предложит стратегию выхода из ситуации. "Например, слияние трех банков и, может быть, уже такому банку будет смысл помочь. Или же один из банков возьмет на себя плохие активы, а два других за счет этого станут лучше себя чувствовать", – описал Тигипко возможные варианты.
"Поэтому сейчас для меня совершенно понятно, что сначала должна быть четко выработана стратегия, которая подразумевает бизнес-план. Исходя из него, жестко взяв под контроль ситуацию по администрированию этих банков, и нужно будет двигаться", – сказал в заключение вице-премьер.
Напомним, что проблемный системный банк "Надра" (Киев) нуждается в дополнительной капитализации в объеме минимум 8,3 миллиарда гривен.
Источник: "Подробности"
В Кабмине написали правила продажи "проблемных" банков
Правительство разработало процедуру подготовки и проведения продажи пакета акций государства в уставном капитале банков путем конкурса.
Соответствующее постановление правительства, разработанное Фондом госимущества, согласовал Государственный комитет по вопросам регуляторной политики и предпринимательства.В случае если конкурс не состоится из-за отсутствия заявлений на участие в конкурсе, выкуп пакета акций будет осуществляться акционерами банка, сообщает пресс-служба комитета.
Напомним, государство приняло участие в рекапитализации 20 банков путем приобретения акций дополнительной эмиссии в обмен на облигации внутреннего государственного займа.
Процедурой предусматривается, что после улучшения финансового состояния банков Минфин внесет в Кабмин предложения по продаже доли государства или совместной продажи долей государства и других акционеров (инвесторов) в уставном капитале банка на открытых аукционах.
В частности, среди банков, которые были капитализированы государством: ПАО "АКБ "Киев" - 3,565 миллиарда гривен, АБ "Укргазбанк" - 3,1 миллиарда гривен, АО "Родовид банк" - 2,808 миллиарда гривен, доля государства в уставных капиталах этих банков составляет соответственно - 99,94%, 87,72% и 99,99%. По прогнозам, от приватизации этих банков предполагается получить не менее 16,9 миллиарда гривен.
Средства от продажи корпоративных прав государства в уставных капиталах банков будут зачисляться в государственный бюджет Украины и направлены Минфином на погашение или (по требованию Национального банка Украины) на досрочный выкуп государственных облигаций Украины, приобретенных Национальным банком Украины.
Источник: "Подробности"
пятница, 26 ноября 2010 г.
Лицензия на дефолт
Иностранные кредиторы смогут вернуть свои средства лишь с разрешения НБУ Украинские компании смогут возвращать долги иностранным инвесторам только после рассмотрения вопроса Нацбанком
Иностранным инвесторам будет сложнее вкладывать деньги в украинские компании – теперь для выплаты средств кредитору поручитель должен иметь индивидуальную лицензию Нацбанка. Ее нельзя будет получить заранее, так как лицензия действительна лишь в течение 90 дней, кроме того, для ее выдачи необходимы разрешения МВД и СБУ. Предприятия могут воспользоваться отсутствием лицензии для отказа в выплате средств при наступлении дефолта, считают эксперты.
Национальный банк разъяснил украинским компаниям новые правила получения индивидуальных валютных лицензий при наступлении дефолтов. 15 ноября регулятор разослал банкам письмо #13-210/5939-20044, в котором сообщил, что теперь украинская нефинансовая компания, выступающая поручителем при привлечении денег от нерезидента, для выполнения своих обязательств должна получать индивидуальную валютную лицензию НБУ. Норма распространяется не только на будущие кредиты украинских предприятий, но и на уже привлеченные средства, так как она регулирует не договор, а выплату.
При этом, согласно постановлению НБУ #266, регулирующему выдачу лицензий, индивидуальная лицензия действует лишь в течение 90 дней, соответственно, ее нельзя будет получить на будущее, а только при наступлении срока выплаты средств. Решение о выдаче лицензии может рассматриваться до 44 дней, а для ее получения также необходимы разрешения МВД и СБУ. Финансовых компаний и банков нововведение не касается.
В департаменте валютного регулирования НБУ, разработавшем документ, отказались от комментариев. А в юридическом департаменте заявили, что не видят проблем с получением компаниями дополнительных лицензий. "Банки имеют генеральные лицензии на такие операции, а предприятия нет. Но эти операции нельзя осуществлять без лицензии, поэтому ее нужно получить. Если все документы соответствуют правилам, мы выдаем ее без проблем",– заявил директор юридического департамента НБУ Виктор Новиков.
Примечательно, что о новых правилах лицензирования никто не уведомил предприятия, которых касаются изменения. Дело в том, что практически всегда эмиссию евробондов осуществляют холдинговые компании, находящиеся за рубежом и перечисляющие средства в Украину в виде кредитов. При этом получающая деньги сторона предоставляет в залог свои активы, которые и описаны в проспекте эмиссии. "Мы ничего не слышали ни о каких лицензиях, это какой-то бред",– возмутился менеджер по связям с инвесторами одной из компаний–крупнейших заемщиков на международном рынке.
Юристы отмечают, что привлечение долгового капитала отягощается новыми сложностями. "Инвесторы оказались заложниками подхода НБУ, а предприятия могут отказать в выплате на основании отсутствия лицензии. Критерии получения лицензии не разглашаются, кроме того, отказ можно получить не только по формальным признакам, но и из-за отрицательного решения силовых структур",– говорит старший юрист юридической фирмы "Астерс" Леонид Антоненко. Правда, лицензирование имеет и положительные стороны. "Индивидуальное лицензирование указанных операций приведет к уменьшению злоупотреблений с безосновательным перечислением иностранной валюты за рубеж путем использования мнимых договоров поручительства,– считает партнер юридической фирмы 'Гвоздий и Оберкович' Сергей Василишин.– Но теперь НБУ будет в ручном режиме принимать решение о предоставлении согласия или об отказе на перечисление резидентами-поручителями средств кредиторам".
По словам участников рынка, процесс возможных выплат по дефолтам отягощается в случаях, когда владельцем активов украинского поручителя является нерезидент. "Это очень усложнит и так достаточно трудный процесс. Нацбанк должен предусмотреть механизм того, как осуществляется выплата по дефолту кипрской компании с украинскими активами",– говорят в одной из компаний, размещавшей еврооблигации.
Требование НБУ может серьезно пошатнуть позиции украинских компаний на международных рынках капитала, уверены эксперты. "Необходимость получения украинским поручителем индивидуальной лицензии НБУ, безусловно, значительно уменьшает привлекательность и ценность такого вида обеспечения. Учитывая тот факт, что значительная часть движимого и недвижимого имущества украинских компаний уже находится в залоге у украинских и зарубежных банков, дополнительные регуляторные препятствия не облегчат привлечение украинскими компаниями обеспеченного финансирования",– отмечает партнер юридической фирмы Integrites Александр Алексеенко.
Источник: http://www.commersant.ua/
Автор: Елена Губарь
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Департамент валютного регулювання
Л И С Т15.11.2010 N 13-210/5939-20044
Департамент валютного регулювання
Л И С Т15.11.2010 N 13-210/5939-20044
Територіальним управлінням
Національного банку України,
банкам України та їх філіям,
Асоціації українських банків,
Асоціації "Український
кредитно-банківський союз"
Роз'яснення щодо здійснення валютних
операцій резидентом-гарантом (поручителем)
відповідно до договору гарантії (поруки) за
зобов'язанням в іноземній валюті
третьої особи - боржника перед
нерезидентом-кредитором
Національний банк України у зв'язку з надходженням запитів від банків та їх клієнтів щодо поширення режиму індивідуального ліцензування на валютну операцію з переказу резидентом коштів в іноземній валюті за межі України на виконання зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентом на підставі договору гарантії/поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами цього нерезидента-кредитора надає роз'яснення з порушеного питання.
Щодо виконання гарантом (поручителем) - уповноваженим банком платежів в іноземній валюті на користь нерезидента-кредитора (за межі України або на території України) на підставі договору гарантії/поруки за зобов'язаннями в іноземній валюті третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій(1) (далі - Положення N 275) банківська ліцензія надає право банку здійснювати, зокрема операції, передбачені частиною другою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а саме - операції щодо надання гарантій, порук за грошовими зобов'язаннями.
_______________
(1) Затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 N 275 (z0730-01) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.08.2001 за N 730/5921 (із змінами).
За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями за переліком, наведеним у підпункті 1 пункту 2.3 глави 2 Положення N 275, що включає, зокрема інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках та на валютному ринку України з кола операцій, зазначених у главі 2 Положення N 275 (пункти 2.3 та 2.4 глави 2 Положення N 275) .
Письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за N 15-93 (15-93) (далі - Декрет) (пункт 5.3 глави 5 Положення N 275) .
Також, відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 N 483, зі змінами (далі - Положення N 483), використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).
Таким чином, за наявності банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями (в частині здійснення інших операції з валютними цінностями на міжнародних ринках та на валютному ринку України) уповноважений банк має право надавати гарантію/поруку за грошовим зобов'язанням в іноземній валюті третьої особи (боржника - резидента або нерезидента) перед нерезидентом-кредитором та переказувати кошти в іноземній валюті на користь нерезидента-кредитора з метою виконання цим банком як гарантом/поручителем зобов'язання, забезпеченого гарантією/порукою, у разі його порушення боржником.
Додаткове отримання уповноваженим банком - гарантом (поручителем) індивідуальної ліцензії для переказування валютних цінностей за межі України або індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України для виконання ним зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентом-кредитором на підставі договору гарантії/поруки не вимагається.
Щодо виконання гарантом (поручителем) - небанківською фінансовою установою платежів на користь нерезидента-кредитора на підставі договору гарантії/поруки за зобов'язанням в іноземній валюті третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором
Відповідно до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими послугами вважається, зокрема надання гарантій та поручительств.
Небанківські фінансові установи, які внесено до відповідного державного реєстру фінансових установ у порядку, установленому законодавством України, та які мають право надавати такий вид фінансової послуги як надання гарантій та поручительств (далі - небанківська фінансова установа), здійснюють валютні операції за договорами гарантії (поруки) тільки після отримання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (далі - генеральна ліцензія) згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету (15-93) .
Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій (далі - генеральна ліцензія) є документом Національного банку України, що надається небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку та дозволяє здійснювати валютні операції, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання (Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 09.08.2002 N 297, зі змінами).
Таким чином, за наявності генеральної ліцензії небанківська фінансова установа - гарант (поручитель) має право надавати гарантію/поруку за зобов'язаннями в іноземній валюті третьої особи (боржника - резидента або нерезидента) перед нерезидентом-кредитором та переказувати кошти в іноземній валюті за межі України на користь нерезидента-кредитора з метою виконання зобов'язання, забезпеченого гарантією/порукою, у разі його порушення боржником.
З урахуванням вимог підпункту "г" пункту 4 статті 5 Декрету (15-93) та відповідно до Положення N 483, виконання небанківською фінансовою установою - гарантом (поручителем) платежів в іноземній валюті на території України на підставі договору гарантії/поруки потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України.
Щодо виконання поручителем-резидентом, який за своїм правовим статусом не є фінансовою установою (далі - резидент-поручитель), платежів на користь нерезидента-кредитора на підставі договору поруки за зобов'язаннями в іноземній валюті третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором
Відповідно до глави 49 Цивільного кодексу України, порука є видом забезпечення виконання зобов'язання, що полягає у добровільному взяттю поручителем на себе зобов'язань солідарного боржника перед нерезидентом з погашення боргу іншої особи - боржника. Порука є послугою, що надається поручителем боржникові, у тому числі на оплатній основі (стаття 558).
Договір поруки встановлює обсяг відповідальності поручителя як солідарного боржника перед кредитором виконати зобов'язання боржника у разі його порушення, тобто створює обов'язки лише для поручителя з виконання забезпеченого порукою зобов'язання за вимогою кредитора. Права кредитора у зобов'язанні, що було забезпечене порукою, переходять до поручителя, який виконав зобов'язання, у порядку регресної вимоги.
Що стосується сфери валютного регулювання, то згідно з підпунктом "а" пункту 4 статті 5 Декрету (15-93) вивезення, переказування і пересилання за межі України резидентами - юридичними особами валютних цінностей потребує наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України, за винятком випадків, визначених абзацами четвертим - сьомим зазначеного підпункту, а саме:
- платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;
- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
- вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;
- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів
Проте, платіж резидента-поручителя за межі України в іноземній валюті, що здійснюється на підставі договору поруки за зобов'язаннями іншої особи - боржника, не підпадає під вищезазначені винятки, оскільки:
- не є розрахунками між нерезидентом-кредитором та резидентом-поручителем щодо оплатної передачі цим кредитором поручителю майнових прав до боржника, а є виконанням поручителем - солідарним боржником свого обов'язку за договором поруки;
- регресні вимоги поручителя до боржника випливають з прав поручителя, що виконав зобов'язання.
Таким чином, режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції з переказування резидентом-поручителем коштів в іноземній валюті нерезиденту-кредитору за договором поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами цього кредитора:
- згідно з підпунктом "а" пункту 4 статті 5 Декрету (15-93) - у разі переказування іноземної валюти за межі України, що потребує наявності індивідуальної ліцензії на переказування іноземної валюти за межі України для проведення окремих валютних операцій, порядок видачі якої встановлений Положенням про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 266 (z0897-04) , зі змінами;
згідно з підпунктом "г" пункту 4 статті 5 Декрету (15-93) - у разі використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України відповідно до вимог Положення N 483 (z1429-04) .
Перший заступник
Голови Національного банку України С.Г.Арбузов
четверг, 25 ноября 2010 г.
В Индии за взятки арестовали нескольких топ-менеджеров госбанков
В числе арестованных оказались сотрудники Central Bank of India, Punjab National Bank и Bank of India. Эти кредитные организации имеют сеть подразделений по всей стране и относятся к крупнейшим
Менеджеры брали взятки за предоставление крупных корпоративных кредитов. Стоит отметить, что буквально несколькими днями ранее в Индии разразился еще один скандал, связанной с продажей коммуникационных лицензий по заниженным ценам. В результате бюджет страны лишился почти 40 миллиардов долларов.
Скандал в телекоммуникационной индустрии вынудил уйти в отставку профильного министра правительства Манмохана Сингха.
По словам специалиста "мозгового центра" RPG Foundation Паи Панандикера, сообщения о случаях масштабной коррупции могут сформировать негативное представлении об инвестиционном климате в Индии. Большинство аналитиков, однако, полагают, что инвестиции в страну из-за скандалов сокращаться не станут, отмечает агентство.
среда, 24 ноября 2010 г.
Реанимация Укрпромбанка - Кредиторы оспаривают его ликвидацию
Существует возможность подать регрессный иск к Дельта Банку и достаточно большая вероятность его выиграть
Кредиторы ликвидируемого Укрпромбанка добились признания незаконным последнего моратория на выдачу вкладов. Теперь они намерены оспорить ликвидацию Укрпромбанка и передачу активов на 3 млрд грн в Дельта Банк. Незаконность моратория не имеет отношения к ликвидации Укрпромбанка, однако кредиторы могут выиграть регрессный иск к Дельта Банку, считают юристы.
Как выяснил Ъ, Нацбанк не смог оспорить решение суда о незаконности продления моратория в Укрпромбанке 5 августа 2009 года, которое лишило клиентов возможности взыскать с банка свои средства. Этого решения добился один из клиентов банка еще 5 июля в Окружном административном суде Киева (постановление #2а-14035/09/2670). Регулятор подал апелляцию на это решение, но 27 сентября Киевский апелляционный административный суд оставил ее без рассмотрения, так как НБУ не вложился в положенные сроки. В определении апелляционного суда говорится, что его можно было оспорить до 17 октября текущего года в Высшем административном суде. Но НБУ этого не сделал. Директор юридического департамента Нацбанка Виктор Новиков заявил Ъ, что апелляция все-таки будет подана, но не пояснил когда и на каком основании.
Напомним, что мораторий на выплату вкладов в Укрпромбанке был продлен на шесть месяцев постановлением НБУ #447 от 5 августа 2009 года. Это решение регулятор принял после вступления в силу антикризисного закона "О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно особенностей проведения мероприятий по финансовому оздоровлению банков" (вступило в силу 24 июля 2009 года). Однако предыдущий мораторий в Укрпромбанке завершился еще 21 июля, поэтому факт его продления почти через две недели не был законным, что и признал суд. При этом суд отказался отменить постановление #447, так как оно утратило силу: 21 января НБУ начал ликвидацию Укрпромбанка.
Поэтому теперь, когда решение суда о незаконном моратории вступило в силу, кредиторы Укрпромбанка намерены оспорить все последующие решения НБУ относительно этого учреждения, в частности ликвидацию и перевод наиболее ликвидных активов на сумму 3,1 млрд грн в Дельта Банк (см. Ъ от 6 июля). "Мы планируем подать иск о незаконности ликвидации и передачи активов на следующей неделе. Если мораторий был незаконным, то и все последующие действия являются незаконными. Если бы мораторий не был продлен, активов хватило бы для расчетов с кредиторами,– уверен управляющий партнер юридической фирмы 'Ольга Демченко и партнеры' (представляет интересы нескольких клиентов Укрпромбанка.–Ъ) Ростислав Кравец.– Когда начнется распродажа активов кредиторам, можно будет вернуть средства". Перед ликвидацией задолженность Укрпромбанка перед юридическими лицами составляла 1,44 млрд грн.
Другие юристы сомневаются в том, что признание моратория незаконным может послужить причиной отмены решения о ликвидации Укрпромбанка. "Ликвидация не связана с мораторием. Если бы его не продлили, она все равно бы началась",– считает управляющий партнер юридической фирмы Jurimex Юрий Крайняк. В НБУ утверждают, что это не даст возможность вытребовать средства с учреждения. "Ведь ликвидация Укрпромбанка началась не из-за моратория, а из-за ситуации, сложившейся в банке. В нем все равно не было денег",– заявил Виктор Новиков.
Тем не менее у кредиторов есть шанс оспорить перевод активов учреждения в Дельта Банк. "Перспективы признать ликвидацию незаконной мизерные. Но существуют возможность подать регрессный иск к Дельта Банку и достаточно большая вероятность его выиграть. Хотя для кредиторов Укрпромбанка после подачи иска более логично начать договариваться с Дельта Банком о получении своих средств с дисконтом",– полагает управляющий партнер юридической фирмы "Довгань и партнеры" Виктор Довгань.
Совладелец Дельта Банка Николай Лагун отказался комментировать решение суда и требования кредиторов Укрпромбанка, поскольку они еще не поступали в его банк. "Но я сомневаюсь, что решение о передаче нам активов Укрпромбанка можно оспорить",– считает он.
Авторы: Елена Губарь, Руслан Черный
Источник: "КоммерсантЪ"
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Арсірія Р.О. Скочок Т.О. в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Шостак О.О., перевіривши відповідність апеляційної скарги Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови вимогам ст. ст. 185-187 КАС України, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково – визнана протиправною постанова Правління НБУ №447 від 05.08.2009 року «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ «Український промисловий банк».
Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд знаходить, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова проголошена судом першої інстанції 05.07.2010 року, при цьому відповідач був присутній при оголошенні вступної та резолютивної частини постанови.
Заява про її апеляційне оскарження апелянтом була подана 15.07.2010 року, а апеляційна скарга подана 19.08.2010 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
З клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги, із зазначенням причин його пропуску, апелянт не звертався.
Відповідно до ч. 6 ст. 186 КАС України апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Оскільки апелянтом пропущено строк, встановлений ст. 186 КАС України, а в матеріалах справи не міститься клопотання про його поновлення, Київський апеляційний адміністративний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови –без розгляду.
Крім того, суд вважає правильним роз’яснити, що залишення апеляційної скарги без розгляду не позбавляє апелянта права повторного звернення до суду з апеляційною скаргою в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 186, 189 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови –залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Шостак О.О.
Інші судові рішення з цього приводу
Кредиторы ликвидируемого Укрпромбанка добились признания незаконным последнего моратория на выдачу вкладов. Теперь они намерены оспорить ликвидацию Укрпромбанка и передачу активов на 3 млрд грн в Дельта Банк. Незаконность моратория не имеет отношения к ликвидации Укрпромбанка, однако кредиторы могут выиграть регрессный иск к Дельта Банку, считают юристы.
Как выяснил Ъ, Нацбанк не смог оспорить решение суда о незаконности продления моратория в Укрпромбанке 5 августа 2009 года, которое лишило клиентов возможности взыскать с банка свои средства. Этого решения добился один из клиентов банка еще 5 июля в Окружном административном суде Киева (постановление #2а-14035/09/2670). Регулятор подал апелляцию на это решение, но 27 сентября Киевский апелляционный административный суд оставил ее без рассмотрения, так как НБУ не вложился в положенные сроки. В определении апелляционного суда говорится, что его можно было оспорить до 17 октября текущего года в Высшем административном суде. Но НБУ этого не сделал. Директор юридического департамента Нацбанка Виктор Новиков заявил Ъ, что апелляция все-таки будет подана, но не пояснил когда и на каком основании.
Напомним, что мораторий на выплату вкладов в Укрпромбанке был продлен на шесть месяцев постановлением НБУ #447 от 5 августа 2009 года. Это решение регулятор принял после вступления в силу антикризисного закона "О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно особенностей проведения мероприятий по финансовому оздоровлению банков" (вступило в силу 24 июля 2009 года). Однако предыдущий мораторий в Укрпромбанке завершился еще 21 июля, поэтому факт его продления почти через две недели не был законным, что и признал суд. При этом суд отказался отменить постановление #447, так как оно утратило силу: 21 января НБУ начал ликвидацию Укрпромбанка.
Поэтому теперь, когда решение суда о незаконном моратории вступило в силу, кредиторы Укрпромбанка намерены оспорить все последующие решения НБУ относительно этого учреждения, в частности ликвидацию и перевод наиболее ликвидных активов на сумму 3,1 млрд грн в Дельта Банк (см. Ъ от 6 июля). "Мы планируем подать иск о незаконности ликвидации и передачи активов на следующей неделе. Если мораторий был незаконным, то и все последующие действия являются незаконными. Если бы мораторий не был продлен, активов хватило бы для расчетов с кредиторами,– уверен управляющий партнер юридической фирмы 'Ольга Демченко и партнеры' (представляет интересы нескольких клиентов Укрпромбанка.–Ъ) Ростислав Кравец.– Когда начнется распродажа активов кредиторам, можно будет вернуть средства". Перед ликвидацией задолженность Укрпромбанка перед юридическими лицами составляла 1,44 млрд грн.
Другие юристы сомневаются в том, что признание моратория незаконным может послужить причиной отмены решения о ликвидации Укрпромбанка. "Ликвидация не связана с мораторием. Если бы его не продлили, она все равно бы началась",– считает управляющий партнер юридической фирмы Jurimex Юрий Крайняк. В НБУ утверждают, что это не даст возможность вытребовать средства с учреждения. "Ведь ликвидация Укрпромбанка началась не из-за моратория, а из-за ситуации, сложившейся в банке. В нем все равно не было денег",– заявил Виктор Новиков.
Тем не менее у кредиторов есть шанс оспорить перевод активов учреждения в Дельта Банк. "Перспективы признать ликвидацию незаконной мизерные. Но существуют возможность подать регрессный иск к Дельта Банку и достаточно большая вероятность его выиграть. Хотя для кредиторов Укрпромбанка после подачи иска более логично начать договариваться с Дельта Банком о получении своих средств с дисконтом",– полагает управляющий партнер юридической фирмы "Довгань и партнеры" Виктор Довгань.
Совладелец Дельта Банка Николай Лагун отказался комментировать решение суда и требования кредиторов Укрпромбанка, поскольку они еще не поступали в его банк. "Но я сомневаюсь, что решение о передаче нам активов Укрпромбанка можно оспорить",– считает он.
Авторы: Елена Губарь, Руслан Черный
Источник: "КоммерсантЪ"
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 вересня 2010 року № 2а-12011/10/2670
27 вересня 2010 року № 2а-12011/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Арсірія Р.О. Скочок Т.О. в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного банку України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"
про визнання недійсною Постанови від 05.08.2009р. №447
Обставини справи :
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання нечинною постанову Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 447 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є такою, що грубо порушує право власності на особисті майнові права та свободи, права позивача щодо володіння, користування і розпорядження особистою власністю, якою є кошти на депозитному рахунку.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що Правління Національного банку, приймаючи постанову від 05.08.2009 № 447 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», діяло відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»підтримала заперечення відповідача та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
09.09.2010 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наявність заяви позивача про розгляд справи без його участі, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за доцільне розглянути справу в порядку письмового провадження.
За наслідками обговорення питання щодо можливості розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
29.01.2009 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі - Банк) в особі Закарпатської філії, укладено договір банківського вкладу № */030848. Згідно даного договору ОСОБА_1 передала, а Банк прийняв вклад у вигляді грошових коштів в сумі 8 503, 18 грн. строком на 183 дні (з 29.01.2009 по 30.07.2009).
Постановою Правління Національного банку України від 20.01.2008 № 19/БТ «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Банку з 21.01.2009 по 21.07.2009.
У зв’язку з закінченням строку дії договору банківського вкладу 30.06.2009 ОСОБА_1 звернулась до Банку із заявою про повернення вкладу у передбачений Договором строк.
Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2009 № 447 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»продовжено дію мораторію.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У позовній заяві, позивач зазначає, що його звернення до суду з позовом про визнання протиправною Постанову Правління Національного банку України обумовлене відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»здійснити виплату грошових коштів у зв’язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку з 21.01.2009 по 21.07.2009 та в подальшому продовження дії мораторію оскаржуваною постановою.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010 № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»Національним банком України з 21.01.2010 відкликано банківську ліцензію у ТОВ «Український промисловий банк»та ініційовано процедуру ліквідації цього банку.
Згідно листа ліквідатора ТОВ «Український промисловий банк»від 06.09.2010 № 12679 на виконання спільної Постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 07.10.2009 № 1133 «Про взаємодію Кабінету Міністрів України і Національного банку України щодо відчуження товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»зобов’язань за вкладами фізичних осіб та активів публічному акціонерному товариству «Родовід Банк»депозит ОСОБА_1 16.11.2009 було передано до АТ «РОДОВІД БАНК».
Згідно листа тимчасового адміністратора АТ «РОДОВІД БАНК»від 09.09.2010 № 34-01-б.б/20129 зобов’язання АТ «РОДОВІД БАНК»перед вкладником ОСОБА_1 по депозитному договору № 1/0308482001403001 виконані в повному обсязі. 11.01.2010 кошти отримані клієнтом через касу АТ «РОДОВІД БАНК».
Тобто, станом на 21.01.2010 оскаржувана постанова не зачіпала права та інтереси ОСОБА_1, оскільки зобов’язання щодо виплати банківського вкладу позивачу були передані АТ «РОДОВІД БАНК».
Як зазначено в ст. 60 КАС України фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах тільки у випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 2 статті 171 КАС України та п. 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Як встановлено судом вище, у відношенні позивача оскаржуваний нормативно-правовий акт в частині спірних положень станом на 11.01.2010 застосовано не було, оскільки суму вкладу позивачу було виплачено, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки права та інтереси ОСОБА_1 оскаржуваним актом не порушено.
Стосовно тверджень позивача про незаконність оскаржуваної постанови, суд вважає за необхідне вказати про наступне.
Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено підстави призначення тимчасової адміністрації. Так, зокрема Національний банк України має право призначити тимчасову адміністрацію банку у разі: 1) двох або більше порушень банком законних вимог Національного банку України; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців; 3) якщо банк протягом 5 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань; 4) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників банку; 5) вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів; 6) необгрунтованої відмови банку у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим представникам Національного банку України; 7) наявності публічного конфлікту у керівництві банку; 8) наявності клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації; 9) здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели або можуть призвести до втрати активів або доходів; 10) порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.
З урахуванням вказаної статті відповідачем прийнято Постанову № 19/БТ від 20.01.2009 "Про призначення тимчасоволї адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", якою призначено тимчасову адміністрацію стороком на 1 рік та введено мораторій на задовлення вимог кредиторів строком на шість місяців з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків" (далі - Закон) Національний банк України має право продовжити на термін до шести місяців мораторій на задоволення вимог кредиторів банку, в якому на момент прийняття цього Закону введено мораторій. Вказаний Закон набрав чинності 05.08.2009.
Враховуючи, що станом на 05.08.2009, тобто на момент прийняття Закону у банку було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Постановою Правлінння Національного банку України від 20.01.2009 № 19/БТ, суд приходить до висновку про правомірність його продовження з огляду на положення Закону.
Крім того, суд вважає, що оскаржувана постанова є розпорядчим документом Національного банку України, а не нормативно-правовим актом на чому також наполягав представник відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.2005 № 34/5 нормативно-правовий акт визначений як офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Згідно п. 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.
Постанова № 447 від 05.08.2009 прийнята відповідачем під час здійснення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та стосується господарського інтересу конкретного банку, тобто має персоніфікований характер, не зачіпає права та інтереси інших банків, розрахована на разове використання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є розпорядчим актом Національного банку України, тобто документом, що виданий відповідачем у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань відповідно до наданої компетенції.
Також судом враховано позицію Київського апеляційного адміністративного суду, який встановив у справі № 1/11317 (2а-12023/08) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно-транспортна компанія" до Національного банку України про визнання нечинною Постанови Правління Національного банку України від 07.10.2008 № 308 "Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку", що оскаржувана постанова прийнята відповідачем в рамках здійснення банківського контролю за діяльністю конкретної банківської установи, а тому не є нормативно-правовим актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона долвести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. крім випадків, втсановлених сттею 72 цього Кодексу.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"
про визнання недійсною Постанови від 05.08.2009р. №447
Обставини справи :
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання нечинною постанову Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 447 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є такою, що грубо порушує право власності на особисті майнові права та свободи, права позивача щодо володіння, користування і розпорядження особистою власністю, якою є кошти на депозитному рахунку.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що Правління Національного банку, приймаючи постанову від 05.08.2009 № 447 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», діяло відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»підтримала заперечення відповідача та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
09.09.2010 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наявність заяви позивача про розгляд справи без його участі, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за доцільне розглянути справу в порядку письмового провадження.
За наслідками обговорення питання щодо можливості розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
29.01.2009 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі - Банк) в особі Закарпатської філії, укладено договір банківського вкладу № */030848. Згідно даного договору ОСОБА_1 передала, а Банк прийняв вклад у вигляді грошових коштів в сумі 8 503, 18 грн. строком на 183 дні (з 29.01.2009 по 30.07.2009).
Постановою Правління Національного банку України від 20.01.2008 № 19/БТ «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Банку з 21.01.2009 по 21.07.2009.
У зв’язку з закінченням строку дії договору банківського вкладу 30.06.2009 ОСОБА_1 звернулась до Банку із заявою про повернення вкладу у передбачений Договором строк.
Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2009 № 447 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»продовжено дію мораторію.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У позовній заяві, позивач зазначає, що його звернення до суду з позовом про визнання протиправною Постанову Правління Національного банку України обумовлене відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»здійснити виплату грошових коштів у зв’язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку з 21.01.2009 по 21.07.2009 та в подальшому продовження дії мораторію оскаржуваною постановою.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010 № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»Національним банком України з 21.01.2010 відкликано банківську ліцензію у ТОВ «Український промисловий банк»та ініційовано процедуру ліквідації цього банку.
Згідно листа ліквідатора ТОВ «Український промисловий банк»від 06.09.2010 № 12679 на виконання спільної Постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 07.10.2009 № 1133 «Про взаємодію Кабінету Міністрів України і Національного банку України щодо відчуження товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»зобов’язань за вкладами фізичних осіб та активів публічному акціонерному товариству «Родовід Банк»депозит ОСОБА_1 16.11.2009 було передано до АТ «РОДОВІД БАНК».
Згідно листа тимчасового адміністратора АТ «РОДОВІД БАНК»від 09.09.2010 № 34-01-б.б/20129 зобов’язання АТ «РОДОВІД БАНК»перед вкладником ОСОБА_1 по депозитному договору № 1/0308482001403001 виконані в повному обсязі. 11.01.2010 кошти отримані клієнтом через касу АТ «РОДОВІД БАНК».
Тобто, станом на 21.01.2010 оскаржувана постанова не зачіпала права та інтереси ОСОБА_1, оскільки зобов’язання щодо виплати банківського вкладу позивачу були передані АТ «РОДОВІД БАНК».
Як зазначено в ст. 60 КАС України фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах тільки у випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 2 статті 171 КАС України та п. 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Як встановлено судом вище, у відношенні позивача оскаржуваний нормативно-правовий акт в частині спірних положень станом на 11.01.2010 застосовано не було, оскільки суму вкладу позивачу було виплачено, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки права та інтереси ОСОБА_1 оскаржуваним актом не порушено.
Стосовно тверджень позивача про незаконність оскаржуваної постанови, суд вважає за необхідне вказати про наступне.
Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено підстави призначення тимчасової адміністрації. Так, зокрема Національний банк України має право призначити тимчасову адміністрацію банку у разі: 1) двох або більше порушень банком законних вимог Національного банку України; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців; 3) якщо банк протягом 5 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань; 4) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників банку; 5) вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів; 6) необгрунтованої відмови банку у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим представникам Національного банку України; 7) наявності публічного конфлікту у керівництві банку; 8) наявності клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації; 9) здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели або можуть призвести до втрати активів або доходів; 10) порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.
З урахуванням вказаної статті відповідачем прийнято Постанову № 19/БТ від 20.01.2009 "Про призначення тимчасоволї адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", якою призначено тимчасову адміністрацію стороком на 1 рік та введено мораторій на задовлення вимог кредиторів строком на шість місяців з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків" (далі - Закон) Національний банк України має право продовжити на термін до шести місяців мораторій на задоволення вимог кредиторів банку, в якому на момент прийняття цього Закону введено мораторій. Вказаний Закон набрав чинності 05.08.2009.
Враховуючи, що станом на 05.08.2009, тобто на момент прийняття Закону у банку було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Постановою Правлінння Національного банку України від 20.01.2009 № 19/БТ, суд приходить до висновку про правомірність його продовження з огляду на положення Закону.
Крім того, суд вважає, що оскаржувана постанова є розпорядчим документом Національного банку України, а не нормативно-правовим актом на чому також наполягав представник відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.2005 № 34/5 нормативно-правовий акт визначений як офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Згідно п. 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.
Постанова № 447 від 05.08.2009 прийнята відповідачем під час здійснення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та стосується господарського інтересу конкретного банку, тобто має персоніфікований характер, не зачіпає права та інтереси інших банків, розрахована на разове використання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є розпорядчим актом Національного банку України, тобто документом, що виданий відповідачем у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань відповідно до наданої компетенції.
Також судом враховано позицію Київського апеляційного адміністративного суду, який встановив у справі № 1/11317 (2а-12023/08) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно-транспортна компанія" до Національного банку України про визнання нечинною Постанови Правління Національного банку України від 07.10.2008 № 308 "Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку", що оскаржувана постанова прийнята відповідачем в рамках здійснення банківського контролю за діяльністю конкретної банківської установи, а тому не є нормативно-правовим актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона долвести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. крім випадків, втсановлених сттею 72 цього Кодексу.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст.254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Судді Р.О. Арсірій
Т. О. Скочок
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст.254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Судді Р.О. Арсірій
Т. О. Скочок
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-14035/09/2670
У Х В А Л А
"27" вересня 2010 р. м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Шостак О.О., перевіривши відповідність апеляційної скарги Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови вимогам ст. ст. 185-187 КАС України, -
В С Т А Н О В И В :
Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд знаходить, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова проголошена судом першої інстанції 05.07.2010 року, при цьому відповідач був присутній при оголошенні вступної та резолютивної частини постанови.
Заява про її апеляційне оскарження апелянтом була подана 15.07.2010 року, а апеляційна скарга подана 19.08.2010 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
З клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги, із зазначенням причин його пропуску, апелянт не звертався.
Відповідно до ч. 6 ст. 186 КАС України апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Оскільки апелянтом пропущено строк, встановлений ст. 186 КАС України, а в матеріалах справи не міститься клопотання про його поновлення, Київський апеляційний адміністративний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови –без розгляду.
Крім того, суд вважає правильним роз’яснити, що залишення апеляційної скарги без розгляду не позбавляє апелянта права повторного звернення до суду з апеляційною скаргою в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 186, 189 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови –залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Шостак О.О.
Інші судові рішення з цього приводу
Подписаться на:
Сообщения (Atom)